Артурчик і його тато до цих щасливих усмішок прийшли через 5 років неймовірної боротьби із хворобами.
Хлопчик з Івано-Франківщини отримав нирку – від тата, а печінку – від мами
У Львові спеціалісти Дитячої Лікарні Святого Миколая виконали 7-річній дитині першу в Україні подвійну родинну трансплантацію
Артурчик з Івано-Франківщини народився абсолютно здоровим хлопчиком, і ніщо не віщувало біди. Але вже у 2 роки йому діагностували саркому малого тазу – вкрай агресивну злоякісну пухлину. Після тривалого і важкого лікування батьки з полегшенням почули, що рак відступив. Однак замість одужання в Артура почалися нові проблеми зі здоров’ям. Лікарі виявили у хлопчика сечокам’яну хворобу. Та скільки не дробили камені, ті знову і знову з’являлися. Ба більше – попри процедури та терапію, з часом одна за одною відмовили обидві нирки. Хлопчику призначили діаліз.
Вже у 2 роки в Артурчика діагностували саркому малого тазу – вкрай агресивну злоякісну пухлину.
«Ми буквально виходжували Артура. У 7 років він важив лише 16 кілограмів. Йому часто ставало погано на гемодіалізі», – згадує Лілія Грицків, лікарка-нефрологиня Дитячої Лікарні Святого Миколая, що входить до «Першого медичного об’єднання Львова».
Лише розширене генетичне обстеження – аналізи відправили аж у Південну Корею – дало відповідь на питання про природу ниркової недостатності. З’ясувалося, що в Артура первинна гіпероксалурія – рідкісна мутація, через яку печінка не виробляє фермент, що необхідний для правильного виведення оксалату. Той перетворювався в організмі дитини на оксалат кальцію – нерозчинну сіль, яка осідаючи в сечовивідних шляхах та нирках призводить до формування каменів. Такий агресивний перебіг сечокам’яної хвороби швидко знищив нирки хлопчика.
Єдиний шанс на порятунок Артурчика – це трансплантація обох органів: не лише нирки, а й печінки.
«Це був справжній виклик. Раніше в Україні нікому не проводили таку комбіновану родинну трансплантацію дитині з гіпероксалурією. Пересадити лише нирку було неможливо, бо першопричина була в печінці. Тож, щоб дати Артуру шанс на життя, довелося виконати трансплантацію обох органів, донорами яких стали його мама і тато», – розповідає керівник Центру трансплантології «Першого медичного об’єднання Львова» Максим Овечко.
Лікарі працювали в три етапи. Спершу трансплантологічна бригада видалила непрацюючі нирки, адже там була інфекція, яку треба було подолати до наступних етапів. Через місяць – виконали трансплантацію нирки від тата. Ще за 3 тижні – хлопчику пересадили частину маминої печінки. До останньої операції львівські медики залучили колег з Національного наукового центру хірургії та трансплантології ім. Шалімова на чолі з Олександром Гриненком. Обидві пересадки минули успішно. Татова нирка та частина печінки мами запрацювали в тілі сина.
5 років боротьби, лікарень і невизначеності – позаду. Сьогодні Артур нарешті набирає вагу, сміється і мріє про здійснення простих дитячих бажань, як-от вперше в житті випити солодкої газованки.
Бажаємо Артурчику міцного здоров’я та здійснення мрій! І дякуємо команді урологів, нефрологів та трансплантологів, які разом зробили неймовірне – подарували шанс на життя маленькому українцю!
Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу Волинь ЗМІ
