Невже Україна наважиться на вибори під обстрілами?
«Тема виборів в Україні – це звична провокація росіян. Нічого хорошого з цього не буде»
Найяскравіші за тиждень думки і цитати
Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ, Президент України, про виділення Європейським Союзом кредиту Україні у 90 мільярдів євро на два роки (Київ віддасть ці гроші лише у випадку, якщо росія виплатить репарації. – Ред.):
«Це значна підтримка, яка справді посилює нашу стійкість… Ми забезпечили €90 мільярдів із €210 для найближчих двох років, €45 млрд щороку. Це дуже сильна підтримка, і ми вдячні ЄС. Рішення Європейських лідерів – найважливіше зараз. росія робила все, щоб зірвати це рішення, але Європа продемонструвала лідерство…».
Михайло БАСАРАБ, політолог, категорично проти виборів в Україні під час війни, як цього вимагають росія та США:
«З виборів ми точно вийдемо внутрішньо слабкішими, пересвареними і розділеними. Шлейф буде відчуватися ще довго. І не забудьмо, що все це відбудеться за кошт, який мав би піти на військо та оборону. Тобто ми заплатимо круглу суму не за те, щоб стати сильнішими, а за те, аби ослабити себе своїми ж руками.
Тема виборів в Україні – це звична провокація росіян. Жаль, що багато хто у світі так і не навчився це розрізняти. Мені дивно, що ми досі ведемося на таке. Нічого хорошого з цього не буде».
Сергій ФУРСА, фінансист, про виділення Євросоюзом Україні кредиту у 90 мільярдів євро на два роки:
«Звісно, великий плюс, що макроекономічна стабільність в Україні гарантована ще на 2 роки великої війни. Це не означає, що війна має тривати два роки. Вона може тривати менше, може тривати довше. Але у росії точно не буде тепер ілюзії, що українська економіка не витримає. І, може, це дасть додатковий стимул на певному етапі путіну вести перемовини по-справжньому».
Олександр КОВАЛЕНКО, військовий експерт, про просування ворога:
«Загалом, за першу половину грудня російські окупаційні війська захопили 212 км² території України, втративши при цьому 15 550 тіл. Пропорція склала 73 тіл/км², що продовжує залишатися дуже низьким показником. З іншого боку, серед втрат противника зберігається вкрай високий показник «200-х» (ліквідованих загарбників. – Ред.), у середньому – 65% від загальної кількості втрат, що не може не тішити».
Микола КНЯЖИЦЬКИЙ, народний депутат, про те, що для росії буде поразкою:
«Питання, кому належить Краматорськ чи Мелітополь, ніколи не були причинами війни. Політичні цілі путіна від самого початку були зрозумілими – захоплення України, встановлення маріонеткового режиму та остаточне «вирішення українського питання»… Зупинка війни – навіть після повної окупації всієї Донецької області, але без знищення України – для путіна рівносильна поразці. Саме тому питання оборони країни, захисту й підтримки українських солдатів, збереження життя всіх наших людей залишаються найважливішими для України сьогодні».
Анатолій АМЕЛІН, директор економічних програм Українського інституту, застерігає від добровільної здачі Києвом своїх територій:
«Здача територій та міст-фортець, які не по зубах окупантам, дорівнює складанню зброї і відкриттю своїх тилів. Вірю, що цього не станеться. Бажаю Президенту Зеленському мудрості та максимальної підтримки українського народу в цьому! Мир Україні потрібен, і чим швидше, тим краще, – але не ціною підвищення ризиків для майбутнього українців. Знаю, що завжди знайдуться ті, хто скаже, що мир нам потрібен за всяку ціну. Головне, щоб не гинули люди. Хочу вам просто нагадати Бучу та Ірпінь. Загарбники – це нелюди. Вони готові підписати будь-який папірець, щоб дочекатися зручного моменту і напасти зі спини».
Оксана МАРКАРОВА, дипломат, про тих, хто досі «страждає за памʼятниками / вулицями Булгакова та інших Толстоєвських»:
«Але мене дійсно дивує наскільки деякі громадяни України на 11-му році російської агресивної війни проти нас вперто і публічно відстоюють свою москвофільність і зацикленість на російській культурі, яку їм примусово заклали у голову у радянській школі, замість того щоб просто почитати трішки більше і переконатися в тому, що існує цілий всесвіт літератури, який неймовірний, цікавий і набагато насиченіший, ніж невелика насправді російська літературна його частинка».
Денис КАЗАНСЬКИЙ, журналіст родом із Донецька, про заклик відомого російського пропагандиста Юрія Подоляки заселяти захоплений Донбас людьми з російської глибинки, зокрема, жителями Бурятії:
«Тобто вони (росіяни. – Ред.) просто влаштували на Донбасі криваву етнічну чистку, вигнали корінних мешканців, а тепер у їхні будинки та на їхні землі збираються завозити росіян. Ось і вся «допомога мешканцям Донбасу».
Віктор АНДРУСІВ, політичний аналітик, вважає, що росія воюватиме щонайменше до березня:
«Я не вірю, що путін може відмовитись від ключової своєї вимоги – віддати йому Донбас до березня. Зараз частина його стратегії досягнення мети – знищення нашої енергетики і примушування нас до виконання його вимог. Тому він планує це робити до кінця зими. І якщо ми вистоїмо, то в березні в нього буде мінус ще одне сподівання.
Зараз він буде блефувати, показувати, що готовий йти до кінця – бо це частина переговорної гри. Але реально, що робити з війною – буде вирішувати в березні. І тільки тоді ми зрозуміємо, що він вирішив».