Президенти України та Польщі Зеленський та Навроцький.
«Ми намагаємося відбитися»: про українсько-польський діалог щодо Волинської трагедії
Богдан Гудь: «Ми ж, з огляду на певні причини, перебуваємо в статусі сторони, яка відбивається, яка намагається щось пояснити»
Тема Волинської трагедії фактично домінує в сучасному українсько-польському історичному діалозі, витісняючи всі інші питання. Про це в інтерв’ю «Главкому» заявив професор факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор історичних наук Богдан Гудь, оцінюючи нинішній стан взаєморозуміння між двома країнами.
«Тон у цій дискусії однозначно задає польська сторона. І не стільки історики, скільки політики, публіцисти та так звана громадська думка, яка формується через інтернет і соціальні мережі. Ми ж перебуваємо в статусі сторони, яка відбивається і намагається щось пояснити. Але нас мало хто чує», – зазначив Богдан Гудь.
За словами науковця, він не випадково використовує формулювання «так звана громадська думка», адже значна її частина не є спонтанною. Ідеться про наслідки російського втручання в публічні дискусії в Польщі – раніше через тролів і ботів, а нині через інструменти штучного інтелекту та ретрансляцію кремлівських наративів окремими польськими політиками, журналістами й коментаторами. Це, на переконання історика, не лише спотворює реальні суспільні настрої, а й поступово формує їх.
Оцінюючи зміни в українсько-польському діалозі за останні десятиліття, Богдан Гудь заявив, що він фактично перестав бути діалогом. Якщо у 1990-х роках і на початку 2000-х сторони намагалися не лише озвучувати власні позиції, а й знаходити спільні точки дотику, то сьогодні ситуація кардинально інша.
«Поляки дедалі частіше дискутують про Україну без українців або ж залучають лише тих істориків з України, які лояльні до польських інтерпретацій. Інших українських дослідників просто не чують, бо їхні аргументи не відповідають потребам сучасної польської політики», – підкреслив він.
На думку професора, особливо тривожним є те, що позиції польських істориків у цьому питанні дедалі більше визначаються політичними рішеннями. Як приклад він навів кількість загиблих поляків на Волині у 1943 році, яка, за його словами, фіксується не науковими дослідженнями, а постановами польського Сейму.
Окремо Богдан Гудь звернув увагу на нещодавню заяву з оточення президента Польщі Кароля Навроцького про нібито 130 тисяч загиблих поляків на Волині та у Східній Галичині. За словами історика, ця цифра не має наукового обґрунтування.
«В Інституті національної пам’яті Польщі традиційно оперують цифрами, які давно циркулюють в ультрапатріотичних так званих кресових середовищах. Якщо загальноприйнятою є цифра 120 тисяч, то щоб виглядати ще більшим патріотом, говорять про 130. Звідки взялися додаткові 10 тисяч – ніхто не пояснює», – наголосив він.
За оцінкою професора, така риторика знаходить схвалення в частині польського суспільства, однак вона лише поглиблює кризу взаєморозуміння й ускладнює можливість повернення до повноцінного й фахового українсько-польського історичного діалогу.
