Нещодавно прочитав статтю у вашій газеті «Знову хороші плани, знову семінари…» і виникло чимало запитань.
Нещодавно прочитав статтю у вашій газеті «Знову хороші плани, знову семінари…» і виникло чимало запитань. Там ідеться про добру справу: якщо є осередок з п’яти-шести корів, то його треба розвивати
Олександр МАХНОВЕЦЬ
Скажімо, у мене було п’ять корів, а нині вже чотири. Минулого року купив доїльний апарат. Обіцяли компенсувати 10 відсотків вартості, але вернули тільки п’ять. Далі сказали, що грошей немає. Мовляв, з області прийшло відповідне повідомлення. Навіть показали мені той папір. Стосовно сільськогосподарських програм, то ніхто їх не доводить до людей. Дізнаюся тільки те, що прочитаю у «Волині». Добре, що хоч пишете. От наше село Четвертня здає найбільше молока у районі. Щодня два молоковози забирають три-чотири тонни молока. За минулий рік я здав 12 тонн молока. Це ж вигідно стільки сировини в одному селі забирати, а не ганяти автомобіль на десятки кілометрів. Але ніхто і «дякую» не скаже. Я сам взяв би кредит на дві корови, хоч маю ще невиплачений кредит за трактор. А куди звертатися, щоб дізнатися про ті програми? Крім мене, у нашому селі є ще хлопці, які готові створити фермерські господарства. Та не знають системи оподаткування, інших важливих речей. Навіть про зимові агрошколи інформація не доходить. Якщо воно є в Інтернеті, то у мужиків комп’ютера немає. Наше діло – трактор, плуг і коняка. Коштує племінна корова недешево, про це дізнавався у Рокинях. А де взяти грошей на купівлю?
