Фінські туристи цікавляться нашим краєм, зокрема тими містами і селами, де в далекому 1916 році діяла кавалерійська дивізія генерала Карла Густава Маннергейма (на фото)
Фінські туристи цікавляться нашим краєм, зокрема тими містами і селами, де в далекому 1916 році діяла кавалерійська дивізія генерала Карла Густава Маннергейма (на фото)
Григорій ГУРТОВИЙ, директор Торчинського народного історичного музею
Інтерес цей не випадковий. Адже Маннергейм був творцем незалежної, суверенної Фінляндії, яка вирвалася з лабет Російської імперії. Скупі рядки енциклопедій свідчать, що саме Маннергейм підписав конституцію Фінляндії в тривожному воєнному 1919 році, а згодом став головою ради оборони Фінляндії, автором знаменитої оборонної 400-кілометрової споруди — Лінії Маннергейма. На той час він уже мав звання фельдмаршала, а після блискучої відсічі радянській агресії 1939—1940 років з нагоди 75-річчя вдячна Фінляндія надає барону Маннергейму звання маршала своєї республіки. Чимало цих фактів я (тоді молодий газетяр Торчинської районної газети) не знав, коли десь у 1955 році записував у селі Боратин (тепер Веселе) спогади старенького Федора Романовича Леня. — Отут, біля Свято-Покровської церкви, десь 10 чи 11 червня 1916 року відбувся кавалерійський бій. Дивізія Маннергейма з трьох боків насіла на прусську кавалерію. Скільки тут полягло людей! Пруссаки з боєм відходили до Хорохорина, Торчина... Це було вдень. Але й цілу ніч гриміло десь там, у торчинському напрямку,— розповідав Федір Романович. У Торчині теж тоді знайшлися люди, які до подробиць пам’ятали той час, — дідусь Данило Воїна, Клим Швайковський... Прусські загони з містечка втекли тільки на світанку. І одночасно ввійшла кавалерія російська... Штаб Маннергейма розмістився у двоповерховому будинку Мошки Кохмана. Коней годували з фуражного складу, який залишили австрійці, які відступали. І про бліндаж генерала О. О. Брусилова тоді ж дізнався. Його залишки ще виднілися біля шепельського городища. Там теж, ймовірно, побував кавалерійський генерал Маннергейм. Та лише у 2004 році все це я зміг показати у Торчинському народному музеї. Є схематична карта Брусилівського прориву, фотознімки фронтовиків, О. О. Брусилова, Карла Густава Маннергейма, фрагменти зброї того часу. І як же подивована була фінська туристична група, що все це у нас є, що ми не забули важливої сторінки нашої історії. Ця група побувала в нас на початку травня. Один з керівників фінської туристичної компанії “Калєва” пан Оллі Каурема подарував Торчинському народному музею ксерокопію книги Е. Г. Ф.-Валя «Дії 12-ї кавалерійської дивізії в період командування нею свити Його Величності генерал-майора барона Маннергейма» (видання 1936 року). У книзі у подробицях описано бойовий шлях 12-ї дивізії з часу вступу генерал-майора барона Маннергейма у командування нею 19 лютого 1915 року. Особливо цікаво описані дії 12-ї кавалерійської дивізії під час підготовки і здійснення Луцького прориву в травні—липні 1916 року. У книзі зазначено, що “становище на південно-західному фронті докорінно змінилося під весну 1916 року. Ворог значну частину військ вивів на інші театри війни, зокрема на новий — італійський. Ставка вирішила перейти в рішучий наступ західним і південно-західним фронтами. Згідно з рішенням наради в Шантильї і другій нараді в Ставці 1 квітня 1916 року цей наступ мав початися 2 червня. Але критичне становище в Італії змусило південно-західний фронт кинути армії в наступ раніше. У VІІІ армії прорив передбачався в районі Олики. Артпідготовка почалася о третій годині ранку 21 травня...”. Ще до початку Луцької операції командуючий VІІІ армією викликав генерала барона Маннергейма в штаб і повідомив, що в умовах успіху він кине дванадцяту кавалерійську дивізію в прорив. Як відомо, VІІІ армія здійснила прорив фронту 23 травня, а вже 25 травня було взято Луцьк. Кавалеристи активно діють в районі Острожця, Ярославич, Крупи, долають шалений вогонь з австрійських дзотів... Кількагодинний перепочинок у Воротневі... А далі рух до Вишкова. 25 літ тому під час маневрів у царської армії саме тут молодий Маннергейм знайшов брід через річку Стир. І тепер він зміг блискуче здійснити переправу через Стир і зосередити дивізію в районі села Милуші. Ця подія датована в книзі 27 травня. Далі мета дивізії — прорватися на дільниці 4-ї стрілецької дивізії північніше дороги Луцьк—Володимир. На вістрі наступу — Стародубський драгунський полк полковника Черткова, 20-а самокатна рота і Туркестанська кінна батарея. Їх пробували зупинити артилерійським вогнем з берегів Серни і рушничним вогнем із сіл Шепель і Заболотці. Та марно. Кінна атака двох ескадронів Стародубського полку здобула переправу біля Заболотців. Було надвечір’я. Та генерал Маннергейм навіть під перехресним артилерійським вогнем ворога повів дивізію вперед. Австрійці чинили шалений опір. У боях смертю героїв полягли корнети Дорошенко і Феденко-Проценко. У книзі Е. Г. Ф.-Валя подано опис боїв 12-ї кавалерійської дивізії генерала барона Карла Густава Маннергейма в районі села Боратин (нині Веселе), хутора Запуст, містечка Торчин. Згадані колонії Прогонів, Геленів, села Смолигів, Садів, Свинюхи, Зубильне, Озютичі, Ворончин, Береськ, Маковичі, Осьмиговичі, Заячиці, Затурці, Кисилин, Твердині й інші... Гість з Фінляндії Оллі Каурема з великим задоволенням пройшов, проїхав частиною бойового маршруту 12-ї кавалерійської дивізії генерала барона Карла Густава Маннергейма. У районі Кисилина фотографував збережені бетонні дзоти і запевняв: — Наша туристична фірма неодмінно направить у волинський край свої туристичні групи. Тут досі живе пам’ять про Маннергейма. — Наша туристична фірма неодмінно направить у волинський край свої туристичні групи. Тут досі живе пам’ять про Маннергейма.
