До недобросовісності виробників у різних галузях нам із вами не звикати. Купуючи продукти, напої, взуття, одяг, техніку, на бракований товар натрапляємо часто.
До недобросовісності виробників у різних галузях нам із вами не звикати. Купуючи продукти, напої, взуття, одяг, техніку, на бракований товар натрапляємо часто. Та особливо прикро вражає халтура при виробництві дитячих товарів. Точніше - іграшок, якість яких останнім часом дуже погіршилася. Моя сусідка, мати двох донечок, якось взяла собі за правило не тримати вдома зламаних цяцьок. "Навіщо нам лялька без ноги, яка не підлягає ремонту? У смітник її". А тепер через цей принцип удома майже не залишилося іграшок. Викидати доводиться практично все куплене. Нещодавно я стала свідком того, як у магазині молода мама сварилася з продавцем, вимагаючи повернути гроші або обміняти машинку, у якої через годину після покупки відлетіло колесо. Продавець репетував: "Нічого повертати не буду, машинкою треба гратися, а не кидати об стіну". "Він не кидав, - захищалася мама, - син не встиг її у руки взяти". Суперечка тривала довго на підвищених тонах. Нарешті жінка пригрозила, що піде в управління у справах захисту прав споживачів. У відповідь продавець кинув гроші мало не в обличчя. Хоча, мабуть, добре знав, який непотріб продає у яскравих коробках.
