ПЕРЕДПЛАТНI АБСУРДИ

Минула передплатна кампанія без перебільшення «переплюнула» всі попередні, що відбувалися за роки незалежної України. Вона схожа на театр абсурду. Органи виконавчої влади перетворили її на спектакль, який не викликає ніяких почуттів, окрім приниження, ганьби. Судіть самі. Якось перестрів мене один з мешканців Ратного і поскаржився на те, що його керівництво примушує колектив, працівники якого отримують надто мізерну зарплатню, в обов’язковому порядку передплатити «Досвітню зорю» та ще й на додачу районну газету, погрожуючи при цьому звільненням з роботи. Дещо пізніше я зустрів цього чоловіка ще раз. Виявляється, в нього та його колег раптом виникла проблема з отриманням нарахованої зарплати. Йому сказали однозначно: «Будуть квитанції про передплату — буде й зарплата». Далі, як кажуть, нікуди.
Постійний адміністративний прес відчували всі бюджетні організації, школи та підприємства району. І хоч люди висловлювали свою незгоду з такими методами, але, боячись можливих наслідків, покірно виконували вимогу свого керівництва і чиновників від районної влади. В управлінні Пенсійного фонду крім «Досвітньої зорі» та районки, в примусовому порядку заставляли передплачувати й «Урядовий кур’єр». Зрештою, і не тільки в цій організації.
Або такий факт. Одного дня перед Новим роком, йдучи у цех електрозв’язку, при вході у приміщення я звернув увагу на листівку, яка висіла на дошці оголошень. Прочитав — і неабияк подивувався. Ось її зміст: «Якщо ви не передплатили газету «Ратнівщина» та «Досвітню зорю» на 2004 рік, то вам слід замислитись над пошуком нового місця роботи...» і підпис: «Адміністрація». Як стало відомо, чинився тиск і на працівників підприємства «Родючість». Зрештою, вони доведене з райсільгоспуправління завдання не виконали, але щоб його керівництво відчепилось, чотирнадцять працівників передплатили «Досвітню зорю» на місяць. Про що вже вести мову, коли навіть у райвідділі міліції вдались до, м’яко кажучи, непопулярних методів передплати. Окрім двох професійних видань, попереднє керівництво змусило кожного працівника передплатити ще й районну газету та «Досвітню зорю». А керівництво центральної районної бібліотеки виділеними бюджетними коштами на догоду владі розпорядилось так, що ту ж «кишенькову» газету передплатило в кожну сільську бібліотеку, а, скажімо, газету «Волинь» — навіть менше, ніж у половину.
Після опублікування заяви головних редакторів п’яти провідних волинських газет з приводу грубого адміністративного втручання і тиску чиновників від влади при проведенні передплати на 2004 рік до автора цих рядків надходило багато сигналів про передплату за рознарядками. Один із спеціалістів (прізвище із відомих причин просив не називати) солідної організації напередодні Нового року повідомив, що в їхній дім йтиме аж два примірники «Досвітньої зорі». Бо, як пояснив, її передплатили і йому, і його дружині, яка працює в іншій організації. «І змушені були з цим погодитись, — з обуренням казав він. — Бо якщо відмовишся — станеш неугодним. А там, дивись, і другу роботу доведеться шукати». І такі факти непоодинокі. А один із лікарів, зателефонувавши мені, не менше був спантеличений: «Що це за газета, що чиновники районної влади так запопадливо під погрозами звільнення з роботи нав’язують її?». До речі, центральна районна лікарня — одна з небагатьох організацій району, де працівники категорично відмовились від передплати «Досвітньої зорі». Адміністрація передплатила лише один примірник на лікарню.
По Ратному точились розмови, що в районному центрі зайнятості примушують передплачувати «Досвітню зорю» навіть безробітних. Довго не вірив у це, поки не переконався на власні очі. Якось, перебуваючи у райвузлі поштового зв’язку, став свідком того, як молода дівчина чи жінка просила оформити передплату на «Досвітню зорю», бо, мовляв, заставляють у центрі зайнятості. І вона, бідолашна, мусила віддати останні гроші.
У зв’язку із застосуванням на Волині і в Ратнівському районі, зокрема, силових методів під час передплатної кампанії свій рішучий протест висловив провід ратнівської районної організації Української республіканської партії «Собор». Він засудив це свавілля, вважаючи такі дії владних структур грубим порушенням прав і свобод громадян, за що треба нести сувору відповідальність перед законом. Крім того, провід суворо застеріг районну владу та правоохоронні органи про недопустимість подібних злочинних дій у майбутньому. Провід РО УРП «Собор» звертається із закликом до населення Ратнівщини не піддаватись брудним, антидемократичним і антинародним методам, а сміливо відстоювати свою позицію.
Іван КАПІТУЛА.