Нині засоби масової інформації значну частину площі й ефірного часу відводять рекламі. Правда, вони застерігають, що за її достовірність відповідальність несуть рекламодавці. Але перед ким? І чи був хто з недобросовісних рекламодавців покараний?..
Нині засоби масової інформації значну частину площі й ефірного часу відводять рекламі. Правда, вони застерігають, що за її достовірність відповідальність несуть рекламодавці. Але перед ким? І чи був хто з недобросовісних рекламодавців покараний? Про це повідомлень я не бачив. Кажемо, реклама —- рушійна сила ринкової економіки. Та чи всякому товару вона потрібна? Одна із київських газет рекламувала “Мідикалм”. Хто із хворих утримається від його застосування, прочитавши відгуки тих, хто поздоровшав після вживання препарату? Я звернувся в аптеку, щоб придбати цей препарат. Мені пощастило, провізор виявилася чесною людиною і запитала, хто мені порекомендував його, чи знаю я, які негативні побічні наслідки можуть бути після вживання? У зв’язку з цим у мене виникло запитання: а чи правомірно рекламувати ліки в ЗМІ? Це справа спеціалістів-лікарів. Чому Міністерство охорони здоров’я байдуже спостерігає, як ділки від фармації наживаються на хворобах людей? В Україні існує певна система впровадження фармакологічних новинок у лікувальну практику, встановлена тим же МОЗ. То навіщо реклама? Але ж на сторінках ЗМІ рекламують їх чимало. І чи не стають газети, радіо і телебачення співучасниками обдурювання людей, яким так хочеться бути здоровими, енергійними, життєрадісними. На мою думку, люди, які наділені правом законодавчої ініціативи, повинні сказати своє вагоме слово — потрібен закон, який би вніс поправки до Закону про рекламу, вимогливіше ставився до рекламодавців і засобів масової інформації, котрі рекламують медичні препарати. Микола ТАРАСЕНКО, інвалід І групи. м. Луцьк.
