ІГОР ЄРЕМЕЄВ: «З ТАКИМИ ЛЮДЬМИ НАШЕ СЕЛО МОЖНА ЗРОБИТИ ПРОЦВІТАЮЧИМ»*

Свято Покрови Пресвятої Богородиці здавна в пошані у жителів нашого краю. Цього дня у волинських храмах зазвичай буває набагато більше людей, ніж просто у неділю. А особливо урочистою видалася нинішня Покрова для шістьох населених пунктів трьох поліських районів. У селах Рудники, Прилісне, Лісове Маневицького району, Нуйно, Раків Ліс Камінь–Каширського та в місті Ківерці минулої неділі відзначали храмові празники і дні села. З цієї нагоди до них і завітав відомий волинський політик та меценат Ігор Єремеєв

Тамара ТРОФИМЧУК


Цілий день у переїздах від одного села до іншого провів свято Покрови кандидат у народні депутати Ігор Єремеєв. Свою недільну подорож по виборчому округу №23 він розпочав із Покровського собору у Ківерцях. Він вклонився святиням храму і з дозволу священика звернувся до прихожан зі щирими словами привітання. Ігор Миронович висловив тверду впевненість у тому, що люди, які читають Біблію і шанобливо ставляться до слова Божого, ніколи не зможуть вчинити зла чи пройнятися лихими намірами.
Покровський собор ще не завершений, але обіцяє стати справжньою окрасою міста. Приємно відзначити, що на будівництво і оздоблення храму вніс свою чималу лепту і благодійний фонд Ігоря Єремеєва «Волинська родина». Так само, як це було зроблено і для Свято–Миколаївської церкви Ківерців та каплички святої рівноапостольної княгині Ольги.
Престольне свято цього дня відзначали також у селі Рудники Маневицького району. На службу Божу в старовинну церкву зійшлося так багато людей, що не всі змогли вміститися і дехто слухав відправу на вулиці. У цих людей я поцікавилася їхніми враженнями про Ігоря Єремеєва, який щойно привітав парафіян зі святом.
— У нашому селі багато про нього говорять. Кожен знає, скільки він робить для людей. Благодійний фонд, який заснував, відремонтував харчоблок у школі. Уже поміняли старі плити на кухні, бо були дуже погані. Вікна в клубі також нові поставили. Новорічні подарунки діточкам вже багато років підряд на свята привозять, — розповідала місцева жителька Лариса Камець. — Такого чоловіка є за що поважати, адже справами доводить, що прості люди йому небайдужі.
А далі Ігор Єремеєв поспішив у Прилісне Маневицького району, де у місцевому клубі святкували День села. Повний зал глядачів, серед яких багато молоді і дітей, підтвердили, що Прилісне, якому того дня виповнилося 467 років, і зараз має хорошу перспективу. У Будинку культури з ініціативи сільського голови Ігоря Терещенка нещодавно зробили гарний ремонт, але на оформлення сцени коштів не вистачило. Тож треба було чути аплодисменти глядачів, коли Ігор Єремеєв на прохання завідувача Будинку культури допомогти причепурити сцену сказав лаконічно: «Зробимо. Замовляйте все, що потрібно». І додав, що, крім того, фонд спонсорує ще й дві тонни торфобрикету для опалення приміщення.
— Багато років живе і процвітає ваше чудове село, — звернувся Ігор Єремеєв до присутніх. — Воно бачило різні часи, але вистояло завдяки вашим людям. Своєю щоденною роботою ви показуєте приклад молодому поколінню, як треба жити. Мені приємно бачити в цій залі дітей і молодь, які є запорукою щасливого майбутнього вашого села. Скільки б років не пройшло, вони завжди будуть згадувати свою малу батьківщину. Бо саме тут вони зробили свої перші кроки, пішли до школи, вперше закохалися. Бажаю, щоб разом із православним святом Покрови в кожну вашу домівку прийшло щастя, радість, благодать. Дивлюсь на вас і вірю, що з такими людьми наше волинське село можна зробити процвітаючим.
День села у Прилісному видався справді народним святом, на якому подарунками від фонду «Волинська родина» порадували ветеранів війни і праці, багатодітних матерів, найстаріших жителів села і багатьох інших. А ще через деякий час вітання та подарунки з нагоди дня села отримували жителі сіл Лісове Маневицького та Нуйно Камінь–Каширського районів. Останній населений пункт, до речі, отримав напередодні від «Волинської родини» ще й значну фінансову допомогу на заміну вікон у дитсадку. Завдяки йому бібліотека села Нуйно поповнилася новими книгами, а школа — спортивним інвентарем.
Кінцевим пунктом подорожі Ігоря Єремеєва стало село Раків Ліс, що поруч із Камінь–Каширським. У цьому населеному пункті, третьому в області за кількістю жителів, меценат завітав на свято козацтва. Урочистості проходили в клубі, де перед селянами виступив гурт «Поліські веретена» з Каменя–Каширського. В перерві між музичними номерами вітання і подарунки від благодійного фонду приймали наймолодші і найстарші жителі села, ветерани війни і праці, багатодітні матері, молодята, котрі побралися саме цього дня. Цінну річ отримали і господарі закладу культури — довгожданий баян, про який давно міряли.
А потім на сцену піднялася тендітна жінка. Ледве стримуючи сльози, вона подякувала Ігорю Єремеєву за порятунок свого синочка Богданчика. Її дитина — саме той бідолашний хлопчик, який потрапив у трансформаторну будку потужністю 10 тисяч вольт наприкінці серпня і з 40 відсотками опіків опинився на межі життя і смерті. За дитину спершу боролися у Луцькому опіковому центрі, а потім — у опіковому центрі Києва. 12–річний Богданчик Гребенюк переніс 7 пересадок шкіри, кілька переливань крові. Усі витрати з транспортування дитини реанімобілем із Луцька до Києва, лікування та перебування в опіковому центрі також взяв на себе обласний благодійний фонд «Волинська родина». Зараз Богданчика перевели із реанімації в звичайну палату дитячого відділення. Тож мама, яка весь цей час не відходила від сина, вперше за кілька місяців змогла вирватися додому у Раків Ліс.
— Я вам щиро дякую за вашу доброту, Ігоре Мироновичу. Хай вам Бог за неї допомагає, хай ніколи з вами не трапиться ніякої біди. Вдячна за медичну допомогу і за той ноутбук, який ви подарували моєму синові. Ви написали Богданчикові такого щирого, гарного листа. Коли він його читав, то плакав, — тихим голосом промовляла зі сцени мама, прикладаючи руки до серця. Разом із нею витирали сльози люди у залі. Логічним завершенням концерту (далеким від запланованого сценарію) стало виконання всіма присутніми на святі здравниці «Многая літа…» на честь Ігоря Мироновича, що й стало виразом людської вдячності та поваги.

На фото: На Покрову Ігор Єремеєв побував у трьох православних волинських церквах.