Жінка обурено закричала, що при Сталіну такого неподобства не було...
Тролейбуса довго не було, тож коли він під’їхав і пасажири юрбою зайшли всередину, якась старша жінка обурено закричала, що при Сталіну такого неподобства не було. Вона почала переконувати, як добре жилося тоді і як погано тепер
Галина ЗОРІНА
Коли вона трохи заспокоїлася, я їй кажу: «Ви говорите те, чого не знаєте. Я дочка ворога народу (а таких було багато, якщо забули). Мій батько працював телеграфістом на пошті в райцентрі Ярмолинці на Хмельниччині, а мама — телефоністкою. У сім’ї було троє дітей». У ніч на 20 лютого 1938 року енкаведисти забрали батька. Тоді ж заарештували 10 працівників районної пошти, в тому числі їздового. Він був неписьменний, отримуючи зарплату, ставив у відомості хрестик, мав семеро дітей. Маму одразу звільнили, бо жінка ворога народу не мала права працювати телефоністкою. За царя мама закінчила гімназію, але на роботу її нікуди не брали. Мусила йти в колгосп, де поставили ланковою. Працювала з ранньої весни до пізньої осені, а наприкінці сезону усе зароблене приносила в мішку на спині. Життя було зовсім не райдужне. Ввечері приходили рахувати курей на сідалі і від їх кількості визначали, скільки яєць треба здати державі. Усе молоко несли на молокозавод. Взамін отримували перегін. На такому «молоці» й виросли. У 1940 році ввели плату за навчання починаючи з 8 класу. За рік треба було віддати 150 карбованців. Сестра закінчила 7 клас із похвальною грамотою, що давало право на безкоштовне продовження навчання. Та дитина ворога народу пільг не мала. Тож мусила йти працювати на птахоферму. Під мамину диктовку ми писали листи товаришу Сталіну. Маму викликали в НКВC й сказали: «Діти не мають батька, а якщо будете писати далі, то будуть ще й без матері». Гірко зізнатися, але нашу сім’ю від біди врятувала війна. Наш батько додому так і не повернувся, як і сотні тисяч інших заарештованих. Пізніше він був реабілітований. Уже за часів незалежності побачила його прізвище у списку репресованих, який надрукувала районна газета. Тому нічого дякувати Сталіну та приписувати йому хтозна-який порядок. Для народу найбільше зробив Микита Хрущов, який розвінчав культ Сталіна, запровадив паспорти для селян. Саме за його правління було розпочато будівництво окремих квартир. А ще тоді Україні передали Крим. Тож нинішню істерію з прославлянням тирана (зокрема, перейменуванням міста Волгоград на Сталінград у Росії) демонструють політикани, які просто маніпулюють старими міфами. м. Луцьк
На фото: Прізвище батька (Зорин Олександр) автор листа знайшла у списку репресованих, який надрукувала районна газета.
