КІМНАТА НЕДОБІЛЕНА, АЛЕ ВИРІШИЛА НАПИСАТИ КІЛЬКА СЛІВ…

Коли в редакцію надходять такі листи, то в журналістів виростають крила, і хочеться працювати, щоб знову отримувати таку пошту. Радіємо, що пощастило познайомитися з людьми, які рухають цим світом, і що розповідь про цих сучасних Прометеїв знайшла схвальні відгуки в серцях наших читачів. Ви і ми разом із вами вкотре переконуємось: герої нашого часу живуть не на Марсі, а поруч із нами. Тільки треба їх побачити, тому чекаємо і вашої підтримки​

«Ось і зараз кімната недобілена, але вирішила написати кілька слів. Я впевнена, що «наш поляк», тобто Ян Бурас, заслуговує на перемогу. Уже багато років я «виношувала» ідею — провести День села у нашому Замлинні. І тільки завдяки підтримці отця Яна моя мрія здійснилася!
Спілкуючись з ним, заряджаєшся позитивною енергією і вірою, що наше Замлиння буде жити ще довго–довго! Тому «наш поляк» — найкращий!» — написала в своєму передвеликодньому листі Лариса Гарбар із Любомльського району.
А Галина Ковальова із Борович Маневицького на підтримку лучанки Галини Климчук, яка понад 20 років доглядала невідомого раніше їй інваліда дитинства, організувала ще й 14 підписів своїх односельчан. «Це високий людський подвиг, це великий приклад істинної християнської моралі і любові. Що б значила найвища нагорода у порівнянні з цим незрівнянної людської доброти вчинком?! Галина Климчук — справжня наша волинська Мати Тереза», — написала вона. Солідарна з нею і лучанка Валентина Лавренчук: «Я собі задавала питання, а чи змогла б так я, як Галина Євдокимівна? Здоров’я, здоров’я, здоров’я цій мудрій Людині».
Тим часом Микола Голодюк із Городка Маневицького району має свого переможця. У своєму листі він пише, що пережив майже фантастичну історію, коли повіз одного разу хворих із болями у спині до народного цілителя Івана Довгуна у село Бірки Любешівського району. «І тут Довгун помітив, що я шкутильгаю. Глянув на мене і без будь–якого рентгену встановив, що в мене вивих ноги у попереку. Каже: «Якщо хочеш ходити нормально, то терпи». І дійсно: своїми золотими руками він направив мені ногу. А потім сказав: «Вставай і йди». Я не міг йому повірити, адже цілий рік шкутильгав. Проте пішов — і не відчув ніякого болю. Три роки минуло з того часу, а я щодня дякую народному цілителю, що він мені повернув здоров’я».
Як завжди особливі характеристики в жителя села Залісоче Ківерцівського району Анатолія Лук’янчука. І хоч ми з ним не знайомі, але після його влучних і розлогих коментарів щодо кожного учасника акції уже вважаємо його співавтором акції. Більше того, пан Анатолій у листі, захоплюючись майстровитими людьми, такими, як директор школи і водночас народний умілець Віктор Капітула із села Скиби Любомльського району, обмовився, що й сам може звести житловий будинок «під ключ». Тож, гадаємо, найближчим часом ми завітаємо у село Залісоче, щоб переконатися у цьому. А сьогодні процитуємо його звернення до ветерана органів міліції і прокуратури Леонтія Корольчука: «Чи витримали б нерви і серце у Корольчука, працюючи у наш час, де закони, як дишло від воза, де корупція процвітає, як мак у полі, де із гаранта Конституції такий Президент, як із мене парубок? Йому щиро заздрю, що працював в інші часи».
Лист, зітканий із болю за нашу країну, ми отримали і від лучанки Лідії Ревко. «Президенти, депутати, то чужинці в нашій хаті, — зазначає вона і закінчує свої роздуми словами: «Встали б зараз із могили Шевченко і Чорновіл…»
Дякують керівнику юних горохівських бандуристів Любові Мосієвич, що виховує справжніх патріотів, ковельчанці Тетяні Коб пророкують перемогу на Олімпіаді-2016… Дорогі наші друзі–читачі, висловлюємо велике спасибі за вашу небайдужість. За те, що разом ми творимо Літопис трударів Землі Волинської. Тому й надалі чекаємо вашої підтримки: пишіть нам про людей, які вирізняються у цьому світі тим, що освітлюють його світлом своєї душі і серця.
А хто все ж переміг у березні, ми оголосимо в наступному номері «Волині». Сьогодні ж пропонуємо наших кандидатів, які заявили про себе на сторінках нашої газети у квітні 2013 року.
В анкеті із 7 кандидатів ви маєте вибрати лише 3 номінантів і поставити навпроти них у графі «Ваш вибір» цифри: 1, 2 або 3 (це буде своєрідна ваша трійка призерів, де 1 — означатиме перше місце, 2 — друге, 3 — третє). Якщо ви не хочете вирізати із газети — напишіть на окремому аркуші паперу (або в листі) трійку кращих по місцях.
Відповіді надсилайте на адресу редакції до 30 травня цього року з приміткою «Людина місяця». Конверт із вашою анкетою візьме участь у спеціальному жеребкуванні, під час якого ви можете виграти цінний приз від нашої газети.
Волинь повинна знати своїх героїв! 

ГЕРОЇ КВІТНЯ-2013 ГАЗЕТИ «ВОЛИНЬ»:
(перелік номінантів подано в алфавітному порядку)
Кандидат Публікація, дата Ваш вибір

БУРА Назар
«6-річний школяр врятував дівчинку»
(25 квітня)
– учень 1 класу Камінь-Каширського НВК № 2, ризикуючи своїм життям, витяг зі ставка на рік старшу школярку

ЗАРІЧАНСЬКИЙ Борис
«Сонячний колектор працює як самогонний апарат»
(16 квітня)
– житель села Велика Осниця Маневицького району навчився нагрівати воду без газу і дров

МАТВІЙЧУК Микола
«Огірки – для прибутку, а павичі – для душі»
(25 квітня)
– пастор євангельських християн-баптистів, який мешкає у селі Граддя Маневицького району, вивів свою формулу успіху: «Треба добре працювати, щоб щось мати».

МИРОНЮК Микола
«5 дітей – і всі важкоатлети!»
(25 квітня)
– сім’ю Миронюків із села Маяки Луцького району можна назвати найсильнішою на Волині, адже її глава – Микола Демидович, тренер із важкої атлетики, прищепив любов до тягання заліза і усім своїм дітям. Найостанніший успіх родини – бронзова медаль найстаршої доньки Надії на чемпіонаті Європи-2013.

ПЕТРОВА Ніна
«Вночі сповзала з ліжка і вчилася ходити... на колінах»
(27 квітня)
– дворічною дівчинкою лучанка перенесла важку травму, яка призвела до тривалого паралічу і серйозної деформації хребта. Інвалідність зіпсувала їй поставу, але зіпсувати життя Ніна їй не дозволила

П’ЯТЕНКО Іван
«Усе життя – із тавром куркуля»
(11, 13 і 16 квітня)
– 92-річний житель села Студині Рожищенського району, який пройшов через розкуркулення родини, Голодомор, блокаду Ленінграда, донецькі шахти, повоєнні волинські «пастки», і сьогодні ще активно відстоює свої права

СПРІНСМА Яуке
«Голландець став господарем на Волинській землі»
(4 квітня)
– громадянин Нідерландів на власному прикладі показує, як у нас навіть на запущених полях можна досягати успіхів. Більше того, двоє з трьох його дітей народились уже в Нововолинську.