У січні 1949 року я ходив у четвертий клас. Молода вчителька, за національністю білоруска, якось сказала на уроці: «Діти! У цей день помер засновник радянської держави Володимир Ілліч Ленін». Я, не задумуючись про наслідки сказаного, запитав: «А коли ми вже будемо відзначати смерть Сталіна?»...
У січні 1949 року я ходив у четвертий клас. Молода вчителька, за національністю білоруска, якось сказала на уроці: «Діти! У цей день помер засновник радянської держави Володимир Ілліч Ленін». Я, не задумуючись про наслідки сказаного, запитав: «А коли ми вже будемо відзначати смерть Сталіна?»...
Зосим КОЛБУН
У вчительки від несподіванки широко відкрився рот і перехопило дихання. Але, швидко опанувавши себе, взяла мене за комір і виставила в коридор. Ще й потім відправила за батьком. Я понуро бреду додому в очікуванні покарання. Вчителька потім говорила з батьком: «Ваш син не усвідомлює наслідків того, про що запитав. Здогадуюся, що подібні розмови він чує вдома. Тому або не говоріть такого при дітях, або поясніть, що в класі треба мовчати. Мені не обов’язково йти в «органи», достатньо розповісти в учительській. В «органи» й інші донесуть. І вас у селі не буде». Батько, який частенько карав ременем за провини, на цей раз обмежився суворою розмовою. Шановна моя вчителько, Надіє Костянтинівно Рилошко! Якщо ви ще живі і мешкаєте в одному із сіл Маневицького району, знайте, що ваш учень завжди з великою вдячністю і теплотою згадує вас. Спасибі, що не пішли в «органи»! А коли вже Сталін помер, я закінчував 8 клас. Здійснилося те, про що я запитував учительку. м. Нововолинськ.
