Цьогорічна велика вода надто гостро вказала на слабкі місця у протипаводковій системі поліського району...
Цьогорічна велика вода надто гостро вказала на слабкі місця у протипаводковій системі поліського району...
Василь УЛІЦЬКИЙ
ЩОБ ГРОШІ НЕ БУЛИ ВИКИНУТІ НА ВІТЕР Навесні, щоб дістатися із села Заріка у Любешів, треба було натягати високі рибальські чоботи. Після червневих злив, щоб пройти дамбою, ми із заступником любешівського селищного голови Василем Івановичем Видерком зняли взуття. Безпечним такий перехід не назвеш. У деяких місцях, особливо там, де вода іде поверх трьох містків, крок вліво чи вправо може закінчитися плачевно. — Найнебезпечніший такий шлях — для дітей та людей похилого віку. А у темну пору доби взагалі варто обирати іншу дорогу, — каже Василь Іванович. Його батьківська хата стоїть у Заріці, і він часто ходить дамбою, точніше тим, що від неї залишилось. Цьогорічний паводок, до речі, був таким сильним, що у Заріці підтопило п’ять хат, багато хто так і не зміг посадити городи. Любешів і Заріку розділяє Стохід. Нещодавно через річку перекинули новий навісний міст. Дорога через нього і далі по згаданій дамбі (приблизно півтора кілометра) займає кільканадцять хвилин. Якби не цей міст, зарічанам довелося б робити гак у 7 кілометрів. Але цьогорічна велика вода підкинула нову проблему: дамба, збудована ще у 1980–х, не витримала. Коли Стохід розлився, її розмило в кількох місцях. Під водою опинились і три місточки, які мають пропускати воду. Стало очевидно, що потрібна нова дамба–дорога. Користуватися нею, як і мостом, буде кому, адже у Заріці є 72 хати, живе понад 200 людей і є охочі придбати в цьому мальовничому місці ділянки під забудову. — Самотужки проблему ми не вирішимо, — розповідає Василь Видерко. — Торік місцевий депутат Любов Горщар організувала людей, і вони спробували мішками з піском загатити місця прориву. Але цього року води було так багато, що вона пішла поверх мішків. У селищній раді кажуть, що про проблему знають і в Луцьку, і в Києві. І сподіваються, що з грошей, виділених на протипаводкові заходи, таки викроять щось на ремонт дамби. Інакше кошти, витрачені на новий міст, можуть виявитися викинутими на вітер — не буде сенсу користуватися ним у період паводку, який може тривати не один тиждень і навіть місяць. Звісно, придбана у цьому році машина-амфібія, яка розчищає русло від зайвої рослинності, може зняти гостроту питання, але не вирішить його остаточно.
ЗАБУЛИ ПРО ВУЛИЦЮ БЕРЕГОВУ… Ще одна адреса, де в районі Любешова і далі потерпають від підтоплення, — село Зарудчі, зокрема вулиця Берегова. Особливо гострою проблема є у багатоводні роки, а саме таким став 2013–й… Варто сказати, що останнім часом для порятунку Любешова від води зроблено чимало. Побудована торік дамба захистила селище, і вулиці, які опинялись у воді практично щороку, цього разу стояли сухими. Рятівна дамба тягнеться Любешовом уздовж Стоходу аж до села Зарудчі, яке примикає до райцентру. Зарудчі від вод Стоходу захищає насип, побудований давніше. Однак ці дві дамби чомусь… не з’єднали! Між ними — якихось 800 метрів, і під час паводків у це «вікно» заходить вода. У зоні підтоплення опиняється кільканадцять садиб села. «Щорічні паводки призводять до руйнування будинків, надвірних споруд, неможливо вести домашнє господарство, зростає ризик виникнення інфекційних захворювань, — написали у листі на адресу редакції жителі підтопленої вулиці Берегової села Зарудчі. — Районна влада повідомила про успішне завершення будівництва дамби від селища Любешів до села Зарудчі, але чомусь оминули наші оселі, ніби ми не проживаємо на цій території…». Цього року повінь виявилася особливо дошкульною. Вода у підвалах, здута підлога, цвіль у хатах, плаваючі надвірні вбиральні, свині, що хлюпочуться просто в хліві, затоплені городи, — такими є господарства у селі Зарудчі вздовж берега Стоходу, не захищеного дамбою. За словами сільського голови Анатолія Зімича, для додамбування цих 800 метрів потрібно 300 тисяч гривень. Сільрада їх не має, тож доводиться стукати у вищі кабінети. Кілька років тому нібито навіть достукались. От–от мали почати роботи, люди уже розбирали хазяйські споруди, що могли завадити будові, але далі справа так і не пішла. Надія, за словами жителів вулиці Берегової, з’являється напередодні виборів. Тоді чути активні обіцянки остаточно розв’язати проблему. — Але хотілося б не чекати наступних виборів, щоб чиновники знову згадали про нашу біду, — з надією кажуть мешканці підтоплених хат…
На фото: Отакою «дорогою» у повінь Василь Видерко добирається до батьківської хати.
