Віталій СУС (на фото), уродженець Каменя-Каширського, нині проживає в Бресті, став «Людиною травня 2013 року» за версією читачів та працівників газети «Волинь-нова»...
Віталій СУС (на фото), уродженець Каменя-Каширського, нині проживає в Бресті, став «Людиною травня 2013 року» за версією читачів та працівників газети «Волинь-нова». Всього на один відсоток відстав від нього Почесний громадянин Володимир-Волинського району Ярослав Царук, який досліджує трагічну історію краю. Наш «Герой травня» переймається майбутнім України — дітьми, тому читачі так високо оцінили його власний приклад і громадську діяльність
Олександр НАГОРНИЙ
1. Прізвище, ім’я, по батькові, заняття: Віталій Йосипович Сус, громадянин Білорусі. Підприємець, засновник благодійного фонду «Майбутнє — дітям України». 2. Що вам потрібно для щастя? А я щасливий. Бо знаю Бога, а без цього, упевнений, людина не може бути щаслива. Маю гарну сім’ю — дружину Олену, діток. 3. Чи здійснилася ваша дитяча мрія? Завжди співчував дітям-сиротам, бо сам із 10 років ріс без батька. Моя мрія здійснилася — допомагаю сиротам. Хочу створити документальний фільм про дитину, яка зазнала сирітських поневірянь, але досягла високої мети — оволоділа духовними цінностями людства. 4. Коли з’являється прив’язаність, любов до усиновленої дитини? У нашій сім’ї це сталося з першого погляду. Ми молилися до Бога, щоб дав нам любов до тієї дитини, яку матимемо. Хлопчик подивився на нас — і цього було досить. Дівчинку забрали з лікарні. Третю сироту побачили на фотографії. Зрозуміли, що вона наша. 5. Ви вірите, що молитва підтримує здоров’я дітей? Повністю і беззаперечно. Усі наші вихованці були хворі. Ми молилися — і Бог зцілив наших діток! Ми довірилися Всевишньому. Зараз четверта дитина перебуває в сім’ї під нашим патронатом. Фактично це сирота при живих батьках. Із Божою поміччю ми її наставляємо на правильний шлях. 6. Людяність і доброта — це результат виховання в багатодітній родині? Не сказав би, що я за характером добренький. (Усміхається). Намагаюся жити так, як мої батьки. Мама завжди говорила дітям, а нас було одинадцять: «Чуже не бери, допомагайте один одному, треба жити для людей». Так само і батько. Це і є моє виховання. Та найбільше на вчинки впливає Біблія, яку читаю і за якою звіряю свої думки. 7. Чому ви вибрали таку назву благодійному фонду — «Майбутнє — дітям України»? Діти, які виховуються в інтернатних закладах, позбавлені батьківського піклування і любові. Дуже важливо відчувати родинне тепло, бачити добрі стосунки, щоб у майбутньому створити щасливу сім’ю. Ми пропагуємо саме таку модель родини. 8. Якою має бути благодійність стосовно дітей? Вона не залежить від матеріальних статків. Хтось має змогу взяти дитину в сім’ю. Інший підтримає її якоюсь копійкою на лікування чи продуктами. А можна просто помолитися за сироту. 9. Чи дитина може бути щасливою в інтернатному закладі? Як показують аналітичні дослідження, вона не сповна щаслива в інтернатних закладах, навіть якщо там добрі вихователі. Це протиприродно. Дитині потрібне почуття любові до батьків. 10. Що для вас означає українська мова і чи володітимуть нею ваші діти? Це мова моєї мами. Якщо забуваю українську мову, то зневажаю рідну матір. Мої діти розуміють українську мову, але повноцінно нею ще не володіють. У майбутньому хочу, щоб вони вчилися у вищих навчальних закладах України. Так, як моя племінниця, яка народилася в Білорусі, а навчається в Національному університеті імені Тараса Шевченка. 11. Якби з’явилася мати усиновленої дитини, то як би ви вчинили? Не заборонятиму спілкуватися. Якщо вона змінила свою поведінку, маючи щирі мотиви, і прагне допомагати у вихованні, то не заперечуватиму. 12. Що вам не прийнятне в людині? Зрада. Ціную вірність у всьому. Коли бачу негідну поведінку «тушок» у Верховній Раді України, які зрадили своїх виборців, то у мене болить серце. 13. Де ви почуваєтеся комфортніше — в Бресті чи у Камені–Каширському? Мені комфортно там, де є моя сім’я. Українське коріння завжди нагадує, хто я і звідки родом. Я постійно буваю біля батьківської хати, а це про щось таки говорить. 14. Як підприємець, що хотіли б змінити у бізнесі? Пріоритетний напрямок — виробництво. Хотів би, щоб український парламент запровадив довгострокові пільги для виробничників у районних центрах та сільській місцевості. 15. Якби були Президентом України, то що зробили б для дітей, зокрема сиріт? Розробив би програму достойної матеріальної підтримки сімей, які взяли на виховання хворих малят, інвалідів. В інтернатних закладах вони страждають. Прикро, що наші хворі діти знаходять батьків на Заході, де вони справді отримують усе необхідне в сім’ях. 16. Маючи мільйон доларів, як би його використали? Потратив би кошти на підтримку вдів та вдівців, які самостійно виховують багато дітей, не віддають їх у дитбудинки. Таких неповних сімей в Україні дуже багато. 17. На вашу думку, як привчити підлітків до здорового способу життя? Діти справді квіти Землі, найдорожче, що маємо. Їх треба оберігати, чуйно ставитися до них. Квіти не можуть рости без світла, як діти — без любові. А правильне виховання — це як цілюща вода для рослин. Найкраще виховання — власний приклад у сім’ї. 18. Які ваші плани на майбутнє? Хочемо восени взяти ще дитинку у сім’ю. А з 3 по 11 серпня цього року проведемо велопробіг по області на підтримку сиріт. Його маршрут проляже через більшість районних центрів. Стартуватимемо з оздоровчого табору «Віфанія», що в Старовижівському районі, і фінішуватимемо на Світязі. Восени фонд разом із батьками-усиновителями з Волині має намір долучитися до сирітського автопробігу в Молдові, де дуже багато покинутих дітей.
