Сорт цибулі порей незаслужено забутий городниками. А він корисний, оригінальний на смак, хоча головки не утворює...
ЇЇ ЦІНУВАЛИ ЄГИПТЯНИ, ГРЕКИ, РИМЛЯНИ Сорт цибулі порей незаслужено забутий городниками. А він корисний, оригінальний на смак, хоча головки не утворює. Як харчову рослину його цінували єгиптяни, греки і римляни. В порею їстівна біла ніжна ніжка і молоді листки, які надають особливого аромату кулінарним виробам. Його також використовують для приготування салатів, соусів, а у відвареному вигляді — для ароматизації м’ясних і особливо овочевих супів і як гарнір до рибних і м’ясних страв, у консервній промисловості. В цьому овочі багато калію, заліза, кальцію, фосфору, сірки, різних вітамінів, каротину, ефірного масла. Ще здавна були відомі зцілюючі властивості порею. Його рекомендували хворим на подагру, ревматизм, цингу, сечокам’яну хворобу, ожиріння. Завдяки великій кількості солей калію порей має виражену сечогінну дію. Клінічними дослідженнями встановлено, що порей підвищує секреторні функції залоз травного тракту, поліпшує діяльність печінки, підвищує апетит, має антисклеротичні властивості. Але слід пам’ятати, що сирий порей протипоказаний при запальних захворюваннях шлунка і дванадцятипалої кишки. КОРИСТЬ ВІД ЗЕЛЕНОГО БОРЩУ Щавель вважається корисним здавна. Батьківщина його — Західна Європа. У Франції щавель вперше почали використовувати як протизапальний, кровоспинний, протигеморойний засіб. До України ця культура прийшла в VІІ столітті й швидко стала популярним овочем та лікувальним засобом. Листя щавлю використовували для приготування зелених супів, борщів, пюре і навіть пирогів. У вітчизняній медицині щавель вважали протицинговим і загальнозміцнюючим засобом, його рекомендували використовувати для поліпшення травлення, при алергічних захворюваннях, ангіні, дизентерії, кровохарканні, запаленні ясен, лишаях, а також як засіб, що поліпшує апетит. Листя щавлю містить каротин, вітаміни, мінеральні солі, органічні кислоти, білки, цукор. В експериментальних випробуваннях встановлено, що рослина володіє антибактеріальною і протипухлинною активністю. При використанні щавлю у харчовому раціоні поліпшуються функції печінки і жовчного міхура. В ньому дуже багато заліза та інших мінеральних солей, а тому лікарі рекомендують його при недокрів’ї, серцево-судинних захворюваннях. В останні роки виведено дієтичний щавель. У нього великі м’ясисті, темно-зелені, слабокислі листки, багаті вітаміном С і каротином. Вони містять також у півтора раза більше білків і в три рази менше кислот, ніж інші сорти.
