Революційні потрясіння і військова операція на сході країни не вплинули на розвиток краю, вважає голова Волинської облдержадміністрації Григорій Пустовіт (на фото), підсумовуючи результати роботи за півріччя...
Революційні потрясіння і військова операція на сході країни не вплинули на розвиток краю, вважає голова Волинської облдержадміністрації Григорій Пустовіт (на фото), підсумовуючи результати роботи за півріччя
Мар’яна ВЕРБІВСЬКА
—Майже три місяці органи місцевого самоврядування не мали своїх кошторисів, через складну суспільно–політичну ситуацію змінювалися очільники райдержадміністрацій, районних рад, а тому не йшли кошти на капітальні видатки, не фінансувалися місцеві програми підтримки та розвитку агропромислового комплексу, були заблоковані розрахунки з постачальниками та підрядниками за роботи і послуги, які вони виконали ще торік, — так охарактеризував складний початок року Григорій Олександрович. — Це погіршило економічний стан суб’єктів господарювання, а працівники цих колективів могли не отримати вчасно заробітної плати. — Яким чином вдалося переломити ситуацію? — Як на мене, спрацював людський чинник. Після революційних подій змінилося ставлення як керівників, так і працівників підприємств та бюджетних організацій до своїх обов’язків. У складних обставинах депутати обласної, міських, районних рад, працівники виконавчих органів влади, керівники підприємств пройнялися відповідальністю за долю краю, а тому спільними зусиллями вдалося не тільки зберегти спокій і порозуміння, а й наростити економічний потенціал. Звели до мінімум тіньові схеми, що породжували корупцію. На ринку праці чіткішою стала тенденція до офіційного працевлаштування. Це допомогло наповнювати бюджети всіх рівнів. За півріччя заплановані надходження до місцевих скарбничок виконано на 104,5 відсотка. Область справилася із наповненням усіх зведених кошторисів. Якщо торік за перше півріччя жодне із міст обласного значення не справилося зі збором доходів, то цього лише один Луцьк недобрав до запланованого 0,5 відсотка. Вперше за останній час перевиконано обласний бюджет. Фінансовий ресурс дав змогу забезпечити нормальну роботу бюджетних установ та покрити соціально важливі для краю видатки, вчасно виплачувати заробітну плату, не допускати заборгованості. — Ці показники якраз свідчать про стабільну роботу всіх галузей, чи не так? — Безперечно. Серед регіонів, за оцінкою Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Волинь піднялася на одинадцяте місце за підсумками першого кварталу, тоді коли за результатами минулого року займала передостанню сходинку серед двадцяти регіонів. За індексом промислового виробництва у січні — травні 2014–го ми треті в Україні. Наші будівельники за п’ять місяців виконали робіт на 164,5 мільйона гривень і за обсягом виробництва своєї продукції вийшли на п’яте місце серед регіонів. Лише у лісовій галузі створено 420 нових робочих місць, а її підприємства за п’ять перших місяців на 70 мільйонів гривень збільшили відрахування податків і зборів порівняно з минулим роком. — А яка ситуація в аграрному секторі? — Можу запевнити, що і хліба, і до хліба вистачить не тільки для наших потреб, а й щоб допомогти харчами українським воякам та жителям тих територій, де тривають бойові дії. У першому півріччі в усіх категоріях господарств області вироблено сільськогосподарської продукції на 1,5 мільярда гривень, що на 6,8 відсотка більше, ніж за такий же період торік. За темпами виробництва область зайняла третє місце, а за обсягами на одного жителя — шосте місце в державі. Це результат наполегливої праці керівників великотоварних сільгосппідприємств, працівників їхніх колективів, фермерів, селян–одноосібників, які, певен, усвідомлюють велику відповідальність перед країною, адже повинні компенсувати обсяги продовольства, що мали б надійти в державний резерв із східних областей. — Чи не відлякали війна і криза іноземних партнерів? — Навпаки. Притік іноземних інвестицій зріс. Якщо торік за чотири місяці в область надійшло лише 283 тисячі доларів США, то з початку цього року вже вкладено 6,7 мільйона доларів. За п’ять місяців Волинь отримала майже 650 мільйонів гривень внутрішніх капіталовкладень — на чверть більше, ніж торік за такий же час. — Додаткові кошти, заздалегідь не передбачені в бюджеті, йдуть і на допомогу біженцям. Як вирішуєте соціальні проблеми цих людей? — Нині в області попросили тимчасового притулку майже 500 громадян. Але якщо кримчани налаштовані на постійне проживання, шукають роботу, звертаються до відділень Пенсійного фонду, щоб їм перевели виплату пенсій, оформляють дітей у дитсадки і школи, то приїжджі з Луганщини та Донбасу досить важко адаптуються до наших реалій. Вони переважно міські жителі, тому не погоджуються поселятися у сільській місцевості, вдома отримували досить високі зарплати і 1,5 чи 2 тисячі гривень на місяць, які пропонують на волинських підприємствах чи в закладах, їх не влаштовують. Відтак соціальні працівники, представники громадських організацій, волонтери намагаються допомогти кожній людині не тільки вирішити соціально–побутові проблеми, а й підтримати добрим словом, порадою, щоб ті, хто втратив дім, майно, не відчували себе чужими в Українській державі. — Що стало найважчим випробуванням на губернаторській посаді? — Спілкуватися з матерями загиблих військовослужбовців під час траурної церемонії в Луцьку. Хоча Волинь далеко від території, де тривають бойові дії, але наші земляки активно допомагають учасникам АТО перемогти агресорів та бойовиків. Лише на рахунок, відкритий при Українській спілці ветеранів Афганістану, волиняни зібрали майже 2 мільйони гривень для потреб армії. 3 мільйони виділили з обласного бюджету для придбання захисного спорядження (найперше — бронежилетів). 1,7 мільйона обранці громади краю спрямували для матеріальної допомоги родинам полеглих. Подбали також про кошти для оздоровлення дітей захисників Вітчизни в літній період. Але, на жаль, швидко й ефективно використати гроші обласного бюджету не вдається через тендерні перепони. Не допомогли навіть листи, які надіслав до Міністерства оборони, бо саме туди пішли мільйони з Волині. Наразі в області сформований батальйон територіальної оборони. Спершу я звернувся до міністра оборони продовжити підготовчий період, щоб солдати здобули необхідні навички, вдруге — з вимогою забезпечити їх захисним спорядженням, без якого наші земляки не можуть їхати у зону АТО. — Керівники найперше потрапляють під приціл критики. Немало дісталося й вам. Як ставитесь до цього? — Спокійно. Якось прочитав оповідання Марка Твена «Як мене обирали губернатором» і подумав, що герою цього твору було складніше, ніж мені. Його звинуватили в багатьох гріхах, до яких не був причетним, а мені дорікають тільки окремими. — Коли погоджувалися обійняти посаду голови облдержадміністрації, напевне, усвідомлювали, що це призначення тимчасове. Чи зараз очікуєте якоїсь пропозиції від новообраного глави держави? — Не знаю, як будуть розвиватися події далі. Але вірю, що наступники не тільки збережуть здобутки нашої команди, а й нарощуватимуть їх. Пригадую вислів американського журналіста і письменника Арта Бухвальта: «Посади — це трофеї політичних перемог». Тому до можливої зміни місця роботи ставлюся по–філософськи.
