Резонансні події цього року мають спонукати владу модернізувати державне управління, захищати права громадян, реформувати місцеве самоврядування...
Резонансні події цього року мають спонукати владу модернізувати державне управління, захищати права громадян, реформувати місцеве самоврядування...
Валентина БЛІНОВА, депутат обласної ради (фракція «Батьківщина»)
ВЛАДА НОВА, А ПРОБЛЕМИ СТАРІ Відколи виконую обов’язки депутата представницького органу краю, не було такого складного і напруженого періоду, як минулий 2013-й та початок цього року. Майже кожна сесія облради перетворювалася на протистояння тоді ще опозиційних і провладних обранців громади. На жаль, далеко не всі представники демократичних сил зберегли позицію, яку декларували своїм виборцям. Одні ламалися під тиском Партії регіонів, інші спокусилися на грошові посади або вважали за краще перечекати в тіні. Напруга вибухнула тоді, коли щільні ряди силовиків, озброєних гумовими кийками, не пускали майданівців до сесійної зали. В поле зору правоохоронців потрапили й опозиційні депутати. У мене та моїх колег із фракції «Батьківщина» слідчі прокуратури не раз брали показання, однак уперто не помічали порушення наших прав як обранців громади. Ті, хто мав би пильнувати за дотриманням закону, заплющували очі на явні його порушення. Власне, нічого іншого тоді чекати не доводилося. Бо на моє запитання, чому обранцям громади доводиться ухвалювати рішення, як у поліцейській державі, бо міліціонери були з гумовими кийками та газовими балончиками, отримала канцелярську відписку. Тому залишаюся при своїй думці, що нова влада має очиститися від старої брехні, щоб чесно дивитися людям в очі. Поки що їй бракує такої сміливості. Це підтверджують відповіді вже нових керівників правоохоронних органів. До них зверталася кілька разів, щоб дали відповідь громаді, хто з працівників міліції 19 лютого цього року віддав наказ кинути світло-шумову гранату і хто виконав його, що й викликало гнів лучан і могло призвести до людських жертв. Однак останній офіційний папір наглухо зачинив двері до правди. Судіть самі: службове розслідування не змогло «…встановити розстановку задіяних 19.02.2014 року працівників міліції, бо після захоплення адмінбудинку УМВС невідомими особами службова документація з цього приводу була знищена», «записи відеоспостереження за той день в УМВС не збереглися внаслідок пошкодження відеокамер», «не вдалося встановити, чи видавалися в той день працівникам міліції світло-шумові гранати, а також чи застосовувалися вони під час вказаних (у моєму запиті. — Авт.) подій, а також хто надавав такий наказ, бо відповідна службова документація з цього приводу знищена». То хіба варто дивуватися, що досі не покарано винних у розгоні євромайданівців у ніч на 30 листопада, тих, хто наказав стріляти у беззбройних людей на Грушевського та Інститутській, а ті, хто за глухими парламентськими стінами голосував за драконівські закони 16 січня, знову готуються отримати нардепівські мандати?
МАЙБУТНЄ — ЗА СИЛЬНИМИ ГРОМАДАМИ За майже чотири роки роботи обласної ради цього скликання колеги-депутати підтримали більш як 30 моїх запитів. Серед них чимало гострих і резонансних, якими намагалася привернути увагу виконавчої влади до важливих соціально-економічних проблем Старовижівського району. Домоглася, щоб Ратнівський молокозавод розрахувався за молоко із селянами Сьомаків. Упродовж року люди зверталися і до директора підприємства, і до райдержадміністрації, однак лише після того, як цей факт озвучила на сесії обласної ради 3 вересня 2013-го, підприємство віддало гроші жителям не тільки цього, а й сусідніх сіл. Двічі – 8 листопада 2013–го і 14 березня цього року – порушувала проблему зручного графіка руху потягів Ковель – Заболоття та облаштування належних умов для пасажирів на станції Кримне. Запити скеровано департаменту інфраструктури та туризму облдержадміністрації і державному територіально-галузевому об’єднанню «Львівська залізниця». Доцільність підняття цін в аптеках Старої Вижівки адресувала Волинському територіальному відділенню Антимонопольного комітету. Двічі озвучувала необхідність будівництва дороги сполученням Глухи – Ратне, бо з таким клопотанням до мене звернулися депутати Глухівської сільської ради. За час роботи в облраді переконалася: найважче вирішувати питання, для яких потрібні значні кошти. Припинивши навчання у школі села Грабове, колишня влада нібито зекономила гроші, але водночас не запропонувала сільській громаді, як використати будівлю, що перетворилася на пустку і руйнується. Двічі я порушувала цю проблему в сесійній залі, останній раз — на сесії 14 березня цього року. Говорили про неї і мої колеги з фракції «Батьківщина» Михайло Корінчук із Каменя-Каширського та заступник голови облради Ігор Гузь. Однак виконавча влада переводить стрілки на районних чиновників, а ті, повісивши замок на дверях закладу, вмили руки. Громада Любохин великі надії покладає на будівництво нової школи. Цей об’єкт у переліку інвестиційних проектів комунальної власності, що мали фінансуватися за кошти капітальних видатків, як і реконструкція дитячих садків у Рудні, Старій Вижівці, Кримному та Старій Гуті. На моє звернення до тодішнього голови облдержадміністрації Григорія Пустовіта для спорудження любохинівського навчального закладу вже було виділено більш як мільйон гривень – першу цьогоріч суму. У Програмі економічного і соціального розвитку області на 2014—2015 роки, яку прийняла обласна рада, передбачено кошти на ці об’єкти, однак неоголошена війна на Сході перекреслила ці мирні плани. Нині очікуємо реформи місцевого самоврядування, що означає децентралізацію, нові принципи формування бюджету, посилення контролю громади за діями чиновників. На зламі старого управлінського механізму розраховую на те, що і депутати, й активні небайдужі громадяни контролюватимуть владу, щоб запобігти небезпечним явищам, проти яких люди вийшли на Майдан. Саме тому як журналіст підтримала публікаціями на сторінках «Волині-нової» територіальні громади Седлища, Поліського та Кримного, які захищають свої права і добиваються справедливості. Низку проблем, що стали темою депутатських запитів, звернень та газетних публікацій, підказали у своїх зверненнях жителі Володимир–Волинського, Ківерцівського, Маневицького та інших районів Волині.
КУЛЬТУРУ НЕ МОЖНА ТРИМАТИ НА ГОЛОДНОМУ ПАЙКУ Цілком очевидно, що громадянське суспільство, яке тільки народжується в Україні, формуватимуть люди з високими моральними чеснотами, які не маскуватимуть вишиванками свою антиукраїнську суть. Адже подвійні стандарти поведінки, корупція, хабарництво, мов іржа залізо, роками руйнували довіру до влади, депутатів, державних структур. Переконана: не можна перезавантажити владу, кардинально не змінивши нашу свідомість. Саме тому як секретар комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного розвитку, сім’ї, молоді, спорту та туризму завжди переймаюся гуманітарними проблемами. Підтримала ідею проведення розширеного засідання, де лікарі, представники територіальних громад та громадських організацій, духовенства широко обговорювали теми алкоголізму і пияцтва. Учасники засідання висловили низку пропозицій, які за умови їх втілення допоможуть волинській громаді зробити крок до духовного оздоровлення. Під час виїзного засідання нашої постійної комісії запропонувала колегам-депутатам побувати у бібліотеках та будинках культури, щоб на власні очі побачити, як живе сільська культура у Старовижівському і Ратнівському районах. На жаль, для цієї галузі завжди виділяли залишкові кошти, але навіть за таких умов ратнівчани набагато краще дбають про заклади культури, ніж старовижівчани. Цьогоріч депутатським запитом посприяла, щоб бібліотека імені Олени Пчілки отримала кошти, передбачені грантом Посольства США для підтримки інформаційного центру «Вікно в Америку». Відтак сюди купили комп’ютери та побутову техніку на 7100 доларів США. В такий же спосіб вдалося домогтися оплати друку бібліографічного видання, що приурочене до 80-річчя відомого волинського поета Петра Маха.
У НОВІЙ СИСТЕМІ ПОЛІТИЧНИХ КООРДИНАТ Неоголошена війна на Сході, – важкий іспит, із якого (не маю сумніву!) вийдемо з чіткими орієнтирами на демократичні європейські цінності. Тому вважаю, що нині маємо жити як одна родина, вболіваючи за долю наших захисників. Нині гучні святкування недоречні, бо ображають почуття волинян, чиї чоловіки, брати, сини поклали свої голови за незалежну державу. Таку позицію висловила в депутатському запиті, який підтримала більшість моїх колег на липневому сесійному засіданні. За менш ніж рік на Волині кілька разів змінювалася система політичних координат. Вважаю, що влада, яка прийшла після повалення олігархічно-кланового режиму, повинна особливо гостро відчувати, що болить людям, як допомагати їм. Вона має показати нові стандарти поведінки у стосунках із громадами і депутатами, щоб разом пройти шлях випробувань. n
На фото: Не забулися часи, коли до облради депутатів не пускали навіть із посвідченням.
