Наші сусіди з-за Бугу відчувають себе справжніми європейцями і дотримуються європейських стандартів...
Наші сусіди з-за Бугу відчувають себе справжніми європейцями і дотримуються європейських стандартів. У цьому переконалася журналістка «Волині», побувавши у Любліні і сусідніх містах за сприяння Польської туристичної агенції...
Анна КАРАСЬ
«ЗАЛИШАЙТЕСЯ У НАС, БО У ВАС — ВІЙНА» …Знайомитися з Любліном ми почали на Литовській площі, де 1569 року була підписана відома унія, що об’єднала Велике князівство Литовське та Королівство Польське. Про цю подію тут нагадує пам’ятник зі знаком європейської спадщини. Далі прямуємо до ратуші. От-от годинник має пробити 12-ту. Щодень о цій порі на балконі будівлі з’являється сурмач — 80-річний Онуфрій Кошарний, який виконує гімн міста впродовж 17 років. Його гра викликала бурю емоцій та захоплення. Саме в цей час до нас підбіг хлопчина років десяти. Прочитавши англійською мовою напис на куртці колеги, запитує: — Пані з України? — Так! — в один голос відповідаємо ми. — Раджу вам наразі залишитися у Польщі. У вас війна. А в нас добре, — по–дружньому радить маленький поляк і швидко зникає у натовпі. Кожен із нас подумки знову повернувся до подій на Батьківщині. Чому маємо пройти через такі суворі випробування? Скільки ще буде пролито безневинної крові та виплакано материнських сліз за нашу незалежність? …У Любліні якраз проходив карнавал майстрів циркового мистецтва. Ще до початку його офіційного відкриття відчайдушні канатохідці балансували по линвах, натягнутих на висоті до 40 метрів між вікнами будинків, що напроти один одного по різні боки вулиці. Перехоплювало подих, коли хтось із них не втримувався на ногах і зависав на страховці. А в парку на спеціально встановленій сцені виступали акробати, жонглери, фокусники, міми, гімнасти та еквілібристи з різних куточків світу. Феєричне шоу тривало протягом чотирьох днів. За цей час глядачі побачили понад 40 сценічних та 80 вуличних вистав. На видовищне дійство збиралася сила–силенна людей. Але ніхто не штовхався, не лаявся. Не побачили тут і п’яних. А після закінчення виступів центр міста, як завше, залишався чистим та охайним.
БУДЬ-ЯКЕ ПОРУШЕННЯ ЗАФІКСУЄ ВІДЕОКАМЕРА Мандруючи Польщею, насамперед відчули, наскільки добротно прокладені там дороги. Їдеш — і хоч хрестиком вишивай. Можна мчати, як ракета, але законослухняні поляки чітко дотримуються обмежень швидкості. Під час подорожі не побачили жодного даішника, бо рух на автошляхах контролюють спеціальні прилади. — У нас дуже великі мандати (штрафи) за водіння в нетверезому стані. Ніякі домовленості, родинні зв’язки чи знайомства не допоможуть уникнути покарання. У мене брат працює в поліції. Він відразу попередив, якщо втраплю в халепу, «відмазувати» не буде. А ще й сам протокол може скласти, – розповів наш водій Рафал. – Декілька років тому я часто їздив в Україну, далекобійником працював. Уже тоді ваші дороги були погані. А міліція часто мало не з-за куща вискакувала і гальмувала за будь–яке правопорушення. …І в маленьких селах, і у великих містах біля кожного обійстя гарні доглянуті газони з барвистим різноцвіттям та акуратно вистриженою травою. Ніде не побачили куп сміття чи поламаної напівтрухлявої загорожі. Тут люди дбають не тільки про своє подвір’я, а про свій населений пункт. Це справді європейський підхід до довкілля, і нам треба цього повчитися у сусідів. Варто було поглянути на добротно оброблені поля, щоб переконатися: поляки вміють господарювати. З першого погляду видно, як щедро віддячує земля врожаєм зернових, гречки, гороху. Дбайливо доглянуті плантації полуниць, малини, смородини. Відразу спало на думку, що тут трудяться наші земляки. А в нас же земля не гірша. Чому маємо вкладати свою працю на чужині замість того, щоб піднімати зарослі бур’янами площі на Батьківщині? Може, тому, що біля керма влади в нас донедавна були пасинки, а не рідні сини, які б уболівали за долю держави?
