ЛІЛІЯ ГРИНЕВИЧ: «У ВЕРХОВНІЙ РАДІ ПОТРІБНІ ТАКІ ЛЮДИ, ЯК ІГОР ГУЗЬ»*
Автор освітніх реформ в Україні Лілія Гриневич разом із кандидатом у народні депутати Ігорем Гузем зустрілася з освітянами...
Автор освітніх реформ в Україні та один із лідерів партії «Народний фронт» Лілія Гриневич разом із кандидатом у народні депутати Ігорем Гузем зустрілася з освітянами у Володимирі-Волинському, Нововолинську, Іваничах та Любомлі...
Антон БУГАЙЧУК
— Дуже важливо чути вчителів, директорів, знати їхні проблеми з перших уст. Тому я вдячна Ігорю Володимировичу за запрошення обговорити розвиток освіти з вами, — наголошувала автор проєвропейських освітніх реформ Лілія Гриневич під час зустрічей із педагогами. Вона прокоментувала декілька важливих освітянських новин. Наприклад, про ймовірне скорочення вчителів: — Із 2000 року кількість учнів зменшилась на 38 відсотків, а вчителів — на 11. Вчителів забагато, але ми не можемо їх просто звільнити. Польща звільняє із соціальним пакетом, допомагає перекваліфікуватися. В Україні також планують подібні програми. Або пропонуватимуть частині педагогів працювати в інших закладах, пов’язаних із освітою, наприклад у методичних кабінетах. Чекатимуть новації і систему зовнішнього незалежного оцінювання: — ЗНО запроваджувалося як державна підсумкова атестація. Нині повертаємося до цієї ідеї. Спочатку зробимо це у формі експерименту. У тесті буде запропоновано два рівні завдань. Перший рівень – це українська мова як ДПА, і його мусять розв’язати всі учні. Другий складатимуть лише ті, хто планує вступати до вищих навчальних закладів. Уже під час ЗНО, з огляду на базові знання, комісія визначатиме, чи склав його учень. Хто це зробив — отримає сертифікат ЗНО і відповідну суму балів. Обов’язковий прохідний бал визначатимуть вищі навчальні заклади. Учні, які не зможуть скласти ЗНО з мови, писатимуть ДПА на базі школи повторно. Звісно, усі зміни в освіті мусять підтверджуватися фінансовим забезпеченням. Лілія Гриневич запевнила, що у 2015 році економити на вчителях не будуть, принаймні уряд не спрямовував до парламенту жодних постанов. Крім того, вважає, що необхідно дозволити навчальним закладам розпоряджатися власними коштами, щоб не запускати довгого механізму проходження через Держказначейство. — Зміни потрібно вносити через Верховну Раду, — переконана Лілія Гриневич. — Мушу визнати, що мені не вистачає освітянського лобі у парламенті. Багатьох депутатів цікавлять тільки власні гаманці, відповідно не Комітет з питань освіти та науки, а бюджетний. Тому нам дуже потрібні такі люди, як Ігор Гузь, бо він добре розуміє, що таке гуманітарна сфера.