Укроп – це маленький хлопчик,
Що носить коротенький чубчик
І мріє про мир у домі...
Укроп – це маленький хлопчик, Що носить коротенький чубчик І мріє про мир у домі. А як треба, то стане в окоп в обороні. Укроп – це школярка юна, Окутана стягом жовтоблакитним. Горять у неї очі, Як плете маскувальну сітку до ночі. Укроп – це ти, укроп – це я, Україна – укропів земля, Укроп всіяний по полю, Бореться за свободу і волю! Укроп – це лагідна мати, Що молиться до світання. Укроп – це батько суворий, Що є патріотом рідного краю! Укроп – це бабуся старенька, Що в’яже панчохи захиснику, Укроп – це дідо сивенький, Збирає вояці сальця й часнику. Приспів. Укроп – це кіборг залізний, Укроп – це козак вольовий, Тікай, враже-сєпар, допоки не пізно, Ховайся, москалю, допоки живий! Укроп голови не схилить І навіть вистоїть смерч, Укроп градом накриє, А він все одно підійме свій меч! Приспів. (2) Укроп – то народ єдиний, Укроп – то народ міцний, Укроп ніколи не згине, Укроп вічно живий!
Олександр ТКАЧУК, політолог, журналіст, фотограф, автор проекту «Музика воїнів»
P.S. «Пісня «Укроп» (український опір) народилася, коли я ніс службу на кордоні з Донецькою областю. Безпосередньо я не воював, але, як командир взводу, чув, які пісні слухали хлопці: багато російської поганої попси. А людина від такого деградує, хоч я і не є затятим противником російської музики. Однак у наш воєнний час мають бути пріоритети. Так народився мій «Укроп». Хлопцям з гурту “Гайдамаки” пісня сподобалася, вони написали музику, бо ж я не музикант, тому лише наспівав їм темп», – скромно пояснює чернівчанин Олександр Ткачук. Виконання «Укропу» «Гайдамаками» підірвало інтернет.
