Таку книжку могла написати тільки вчителька. І не просто вчителька, а людина, закохана у рідну мову і в дітей, яким ладна віддати часточку свого серця...
Таку книжку могла написати тільки вчителька. І не просто вчителька, а людина, закохана у рідну мову і в дітей, яким ладна віддати часточку свого серця.
Мова про «Гостини в частин мови» Євгенії Назарук, яка зовсім недавно побачила світ у луцькому видавництві «Надстир’я». Досі ми знали Євгенію Назарук як талановиту поетесу, автора поетичних збірок, члена Національної спілки письменників України і прекрасного педагога. Про себе вона написала: «Якби мене хтось запитав: волинянка я чи рівненчанка, радше відповіла б — українка. Бо і Волинь, і Рівненщина однаково рідні мені. На Млинівщині, в селі Мальоване, пройшли–пролетіли–промайнули мої найбезтурботніші літа. А потім невгамовна молодість поманила на Волинь. Дала в руки портфель і сказала: «Оце твоя вчительська доля». Відтоді, майже три десятиліття, Євгенія Іванівна навчає рідної мови дітей у селі Лище Луцького району, а «Гостини в частин мови» — такий собі симбіоз учительського й письменницького досвіду, що вилився у жанр «Морфологічні казки». Школярик Юрко разом зі своїм гідом сполучником Якби мандрують містечками, у кожному з яких живе якась частина мови й дізнаються про неї ну дуже багато цікавого! Повірте, здійснити таку подорож корисно не лише дітям, а й дорослим, і не лише вчителям–словесникам. Проілюструвала «Гостини у частин мови» художниця Людмила Кашпрук, а перегорнула її барвисті сторінки Валентина Штинько.
