Якщо людина розв’язує проблему, вона обов’язково стає сильнішою — так закладено в нас у підсвідомості. Але коли людина не може здолати перепону, то вона сама ламається...
Якщо людина розв’язує проблему, вона обов’язково стає сильнішою — так закладено в нас у підсвідомості. Але коли людина не може здолати перепону, то вона сама ламається. Однак безперечно, що будь-які труднощі змінюють нас, навіть якщо вони видаються непереборними. Страшно, якщо в цей час біля слабкодухих немає тих, хто здатний підтримати і допомогти
Андрій МУДРИК, учасник бойових дій, член танкового екіпажу, разом із Миколою Тишиком і Олександром Пугачем знешкодили три російські бронемашини
Хлопці, котрі воюють зараз на Сході нашої країни, відрізняються від пересічних громадян якраз ставленням до проблем. Переконався на власному досвіді: єдине там завдання українських бійців — вижити і повернутись додому неушкодженими. У що одягаєшся, яка марка авто у твого сусіда, смачно чи не дуже їси — це мало обходило кожного з нас там, на лінії спротиву, де багато речей, якими переймаємося в повсякденні, не мають абсолютно ніякого значення. Я дякую війні за цей цінний урок життя і досвід, завдяки якому пізнав суть труднощів і навчився визначати пріоритети. Мене і моїх друзів-танкістів часто запитували, як у нерівному бою 24 серпня 2014 року проявили сміливість і досягли такого чудового результату. Насправді тоді ніхто з нас не задумувався про відважність чи героїзм. Як діяти, коли на наші позиції наступали чотири російські танки, підказали навички й уміння, що під час бойових дій стали інстинктами. Ми не лінувались учитись, самовдосконалюватись у вільний від військової справи час. Тому реально оцінили ситуацію і знали, як розв’язати проблему. Бо мали перед собою всього одне завдання — просто вижити та повернутись додому живими-здоровими. Сміливий вчинок, як на мене, — результат постійного навчання і вдосконалення. Допитливому й наполегливому наука йде тільки на користь, а недоуку всього лишень допомагає виглядати не таким безглуздим серед інших людей. Весь вільний час потрібно проводити з користю, багато читати, подорожувати і якнайбільше спілкуватись із непересічними людьми. Тому я не втомлюся переказувати всім пораду мого дідуся, який ще в дитинстві мені повторював: «Ніколи не лінуйся, старанно працюй, належно вчись і не бери всього близько до серця. Тоді в твоєму житті все буде добре, внучку».
