ТОРФ МОЖНА ЗРОБИТИ ДЕШЕВШИМ

Але для цього потрібна воля керівників

Володимир КАРПЮК, директор МПП «Волинь», автор новацій

Хочу знову повернутися до проблеми вдосконалення видобутку і переробки торфу вже з урахуванням інформації у газеті «Волинь–нова» від 21 квітня цього року. Щодо моєї кваліфікації, то я також навчався в Українському інституті інженерів водного господарства (нині — Національний університет водного господарства та природокористування. — Ред.) та Львівському політехнічному інституті (нині — Національний університет «Львівська політехніка». — Ред.). Поважаю людей із 35–річним досвідом роботи у торф’яній галузі. Ніколи не давав порад, але поділився з керівництвом підприємства «Волиньторф» своїм баченням недоліків існуючого техпроцесу, що співпало зі статтею «Росія, Литва, Фінляндія вже відійшли від торфобрикетного виробництва». Я самостійно напрацював ефективніший спосіб видобутку торфу, оскільки нині невиправдано витрачають великі кошти і втрачають значні об’єми торфу природного залягання.
Проілюструю прикладом. За інформацією ДП «Волиньторф», підприємство у 2013 році виготовило 128,9 тонни брикетів та напівбрикетів. При ціні 684 грн/т його вартість становила: 128,9 т х 684 грн/т = 88 167 600 грн. Згідно з коефіцієнтом 1,82 потрібно заготовити 128900 х 1,82 = 234 598 тонн крихти польо­вого зберігання вологістю 40 відсотків. Якщо 234 598 тонн не брикетувати, а спалити у вигляді пилу, то вартість однієї тонни палива становитиме: 88 167 600 : 234 598 = 375 гривень.
Отже, на одній тонні брикетів втрачається: 684 — 375 = 309 гривень. За 2013 рік це: 128 900 х 309 = 39,83 мільйона гривень.
З 2012–го я постійно до початку весняно–літнього сезону пропоную керівництву ДП «Волиньторф» спільно модернізувати технологічне обладнання і напрацювати новації у виробничих умовах, а також видобуток торфу у шматках і створити у кожному районі філії ДП «Волиньторф». Цим можна зекономити значні кошти на транспортуванні продукції до споживача. Однак керівництво з незрозумілих причин ігнорує мої пропозиції п’ятий рік поспіль і в той же час не вживає заходів щодо здешевлення торфопродукції.
На закінчення зазначу, що цілком підтримую сказане опонентом: «Нам зовсім інакше жилося б у нашій державі, якби на кожній ділянці були фахівці». Додам: фахівці, які були б справді державними мужами — порядними, професійними, патріотичними і без ностальгії за радянським минулим.