143 роки тому прах Тараса Григоровича Шевченка — українського генія і Пророка — перевезли з Петербурга і поховали на Чернечій горі у Каневі, поховали на його рідній Україні, згідно із бажанням і заповітом поета...
143 роки тому прах Тараса Григоровича Шевченка — українського генія і Пророка — перевезли з Петербурга і поховали на Чернечій горі у Каневі, поховали на його рідній Україні, згідно із бажанням і заповітом поета. Минуло, як бачимо, багато літ. Йдуть і їдуть на Чернечу гору з усіх усюд люди. І все ж не можна забувати того, що 22 травня у не такі вже й далекі часи, коли панувала радянська влада, був забороненим днем для вшанування пам’яті Тараса Шевченка. У Луцьку перед університетом постав пам’ятник Тарасу Шевченку. Вже вільно можна приходити до пам’ятника, приносити квіти, вшановувати його світлу пам’ять. На жаль, не можна сказати, що цьогорічна дата зібрала тут багато лучан. Прикро, що серед присутніх дуже мало було молоді. Власне, це повторюється з року в рік і біля пам’ятника Тарасу Шевченку, і біля пам’ятника Лесі Українці. Цього року прийшли до пам’ятника представники владних структур, громадських організацій, окремі шанувальники знаменитого Кобзаря. Найперш вони поклали квіти до пам’ятника, а хор Інституту мистецтв Волинського університету імені Лесі Українки виконав безсмертні “Заповіт” та “Думи мої...”. Викладач-методист Волинського училища культури і мистецтв, лауреат обласної премії імені Миколи Куделі Оксана Кучінко розповіла про останні дні Тараса Шевченка, його єднання з Україною, заповіт бути похованим на рідній землі, а студенти училища читали поетичні твори-посвяти Тарасу Шевченку сучасних українських поетів. Член Національної Спілки письменників України Тетяна Яков’юк прочитала свою поезію, присвячену Тарасу Шевченку. Ведуча урочистості Оксана Кучінко ще і ще зверталася до життя і творчості Тараса Шевченка, розповіла про вихід книги Миколи Куделі, волинянина, шевченкознавця, людини непростої долі, іменем якого названа одна з обласних літературно-мистецьких премій — “По історичних та Шевченківських місцях в Україні”. Вона передала щойно видану книгу його внучкам та правнучці студентці Волинського держуніверситету імені Лесі Українки Марії Філонюк. На фоні мелодії “Реве та стогне Дніпр широкий...” артист театру ляльок Петро Савош емоційно прочитав поезію М. Клименка “Почуйте, люди”, поезію-звернення до сучасників Великого Кобзаря. Перший заступник луцького міського голови Святослав Кравчук подякував всім, хто прийшов вшанувати пам’ять Кобзаря. А ще вкотре висловив жаль, що подібні заходи чомусь ігнорують студенти вузів міста. Анастасія ФІЛАТЕНКО.
