У НИХ НЕ ТІЛЬКИ РАЙСЬКИЙ САД, А Й РАЙСЬКЕ ПОЛЕ ТА БАШТАН

Поки ми роздумуємо, чи їсти привозні кавуни та дині, у родині Бориса і Людмили Мишків (на фото) із села Федорівка Володимир-Волинського району давно смакують своїми...

Ці заповзяті хазяї, як кажуть, мають до кожної рослини свій підхід та власні секрети, тому у них усі овочі добре ростуть і плодоносять. Мишки у квітні молоду картопельку копають, за місяць збирають огірки та помідори, а дині й кавуни тут також поспівають значно швидше, аніж в інших господарів. Про райський сад родини ми нещодавно розповідали

Тетяна АДАМОВИЧ

Здебільшого на помідорних грядках хазяйнує пані Людмила, але часто їй допомагає чоловік. Під плівкою у теплиці вирощують сорт Дебарао різних кольорів, виростають вони до двох метрів і плодоносять до заморозків. До перевірених томатів Хурма, Тесті, Золота куля, Діана додали багато нових й мають їх уже понад два десятки. Не нахваляться сортами Спокуса, Толстой, Корнієвський, Диво Внуково, Солєроссо, Юля, Інкас, Геді–леді, Річі.
Висівають помідори в лісову землю у другій декаді березня, бо, запевняють, вона чиста і без шкідників. Збирають її під листяними деревами, попередньо обробляють слабким розчином марганцівки. Як розсада підросте, пікують її у спеціальний парник, а вже звідтіля — у відкритий ґрунт. Земля у парнику теж родюча — це компост із відходів трави і бур’янів, які два роки перегнивають у компостній ямі, періодично туди додають селітру чи нітроамофоску.
Без пасинкування томати не так добре плодоносять, а зрізують ці пагони і листя біля землі, коли вже є зав’язь, й обов’язково роблять це не при стеблі, а лишають сантиметрові «пеньочки». Ці пагінці укорінюють у тому ж парнику — і з них виростають розлогі кущі.
Від хвороб помідори захищають бором, ридомілом, квадрісом, таносом або попелом. Для цього три літри попелу заливають десятьма літрами окропу, настоюють тиждень і опісля 200 грамів цього розчину розводять у десяти літрах води та скроплюють ним огірки, помідори, перець, баклажани.
Щороку федорівські господарі вирощують кавуни і дині, а цього сезону — найбільше, бо до перевірених Вогника, Продюсера і Клондайка додали й інші сорти — Чарльстон Грей, Крімстон рубі — мають їх уже до семи видів.
Ці теплолюбиві ягоди садять у затишних місцях, а кожен сорт обсаджують капустою, бо смугастики, на відміну від динь, не терплять сусідства зі своїми близькими родичами. Щороку купують нове насіння, а власне витримують кілька літ, бо чим довше зберігається, тим рясніші сходи. Садять баштанні культури у горщики з лісовою землею. Коли рослини підростуть, переносять їх у відкритий ґрунт під плівку. Як тільки достатньо розплетуться, пасинкують, лишивши центральне стебло і два бічних, але не більше. Корінь у цих рослин тягнеться у землю на півтора метра, то рясно підливають раз на тиждень, а коли з’являться плоди, полив припиняють. До слова, воду для зрошення відстоюють у великих ємкостях, там вона нагрівається, а вже звідтіля її качають насосом. Підживлюють курячим чи коров’ячим послідом. Для цього у двохсотлітрову бочку засипають три відра сухого посліду, він тиждень переброджує. Опісля літр цього розчину розводять у двадцяти літрах води й підливають ним рослини під корінь. А цього року хтось підказав, що на горищі однієї з нововолинських багатоповерхівок є голубиний послід, то заготовили його кілька мішків — це також чудова органіка.