«Мірне відро і термометр у ямці не помиляються!» (Відеорозповідь)

Погоду через брак інших синонімів журналісти часто називають планами небесної канцелярії. Якщо відштовхуватися від цього порівняння, то професія метеоролога мала би бути чи не найбільш наближеною до Бога. Як з’ясувалося, у цьому є лише невелике перебільшення, бо без помочі вищих сил вітчизняна метеослужба навряд чи могла б існувати

 Олег КРИШТОФ

От, скажімо, в Сполучених Штатах у приміщенні, яке зовні нагадує трохи обсерваторію, а трохи телефонну підстанцію, сидить із десяток людей у краватках за моніторами – це називається метеоцентром. Картинка доволі тривіальна і ніяких особливих питань не викликає. Інша справа у нас на Світязі: на огородженому сіткою майданчику – різноманітні металеві й дерев'яні конструкції. Що три години в будь-яку пору року чи часу доби до цих споруд підходить працівник, скрізь заглядає, все записує. Від того, що він занотує у свій блокнот, і залежить, який прогноз зроблять синоптики.

Щороку весною звертаються: «Чи можна вже садити картоплю?» – усміхається жінка.

…На подвір'ї метеостанції «Світязь» нас зустрів молодий керівник Борис Мизовець, якого лише торік призначили на посаду директора. Одразу скаржиться на відсутність ремонту в невеличкому приміщенні, а ще каже, що за такий малий відрізок часу не опанував усіх тонкощів метеорологічної справи.

А от його колега — технік-метеоролог Світлана Кусько — вже понад 20 років стежить за змінами погоди, тож знає усі її примхи. Вона і показала нам усе господарство станції. Термометри на землі, термометри в повітрі, термометри під землею — це перше, з чим ознайомила ветеран метеорологічної справи.
Чотири таких прилади у спеціальній скриньці на підвищенні визначають температуру повітря, один із них показує фактичні показники, два інших – піки, максимальні значення тепла та холоду, ще один термометр змочується, і його позначка завжди опускається нижче за інші.
— Зранку було –1,0°C, а вже – 0,4°C, бачите, як швидко потепліло? – щиро дивується пані Світлана. Це, напевно, професійне, бо ми цих півградуса ніяк не відчули.
Температуру ґрунту тут також вимірюють трьома термометрами, ще одним (на глибині 15 сантиметрів) визначають, чи перемерзнуть посіви.
— Влітку ми сіємо тут жито, а агрометеоролог спостерігає за тим, як впливають на нього погодні умови, – розповідає жінка.
Далі вона підводить нас до найбільш вражаючого пристрою на метеомайданчику — це льодоскоп. Звучить круто, а насправді – здається, звичайний дротик на стовпчику, кільце і диск внизу. Виявляється, якщо на елементах щось намерзає, метеоролог визначає, що це: іній, паморозь чи ожеледиця. «На око» також оцінюють видимість, а ще розмір і форму хмар.
Чим, ви думаєте, визначається рівень снігового покриву? Все правильно — лінійкою, а точніше — планкою з позначками, що встромлена у землю. З дощем ситуація складніша, тут треба періодично спорожнювати мірне відро – робити все згідно з чіткими інструкціями.
Втім, є на Світязі й прилади з ХХІ століття (принаймні кінця ХХ), це електронний анемoметр, що передає показники швидкості та напрямку вітру відразу на комп'ютер. Втім, якби ця машинерія поламалась, підсобить старий флюгер, яким добре вміють користуватися працівники станції.
Ще один автоматизований агрегат (щоправда, встановлений майже 40 років тому) визначає рівень забруднення повітря на діоксид сірки та діоксид азоту. Це фактично компресор, що вмикається з певною періодичністю, продуває його через відповідні фільтри. Як виявилося, рівень забруднювальних речовин на Світязі дуже низький, що тішить працівників станції, та й, безперечно, тисячі відпочивальників у літній період на озері-перлині.
Хоча прогнозування — це функція синоптиків, а не метеорологів, люди, які пропрацювали тут десятки років, можуть достовірно передбачити, буде завтра дощ чи ні, варто чекати заморозків чи потепління. Світлана Кусько каже, що сусіди часто питають про погоду, бо довіряють.
— Щороку весною звертаються: «Чи можна вже садити картоплю?» – усміхається жінка.
…Ще раз оглядаю прилади метеостанції «Світязь», і весь час не покидає думка: жоден американський метеоролог без своїх модних «сенсорів і супутників» не зможе отримати такого «доступу до небесної канцелярії».