Югослав Славіша Паджич вміє пропускати крізь себе електричний струм такої напруги, якої досить для роботи електропобутових приладів...
Югослав Славіша Паджич вміє пропускати крізь себе електричний струм такої напруги, якої досить для роботи електропобутових приладів. Його незвичайні здібності демонструвало навіть шведське телебачення, під час якого він за одну хвилину тридцять сім секунд нагрів чашку води, яка мала 25 градусів, до 97 градусів. На фото: електролампочка, яку Паджич тримає в руках, світиться.
РЕКОРДИ КОНДИТЕРІВ У Сирії випечено найбільший у світі торт. Вага його — понад чотири тонни, довжина — 20 метрів, ширина — 10 метрів. Над ним трудилося 225 кухарів. Для торта-велетня було використано 120 кілограмів фісташок, три тонни глюкози, півтори тонни мигдалю, два кілограми ванілі. До Книги рекордів Гіннесса потрапили й бельгійські кондитери, які вилили з шоколаду велетенську скульптуру динозавра висотою близько шести метрів і довжиною понад чотирнадцять метрів.
КИТАЙ — БАТЬКІВЩИНА ФУТБОЛУ? Поставлена крапка в суперечці, де народилася гра у футбол. Виявляється, гру вигадали не в Англії, а в Китаї. Про це недавно повідомив глава Міжнародної федерації футболу Зепп Блаттер. Він навіть дав докази: картини двотисячної давності, на яких китайці перед імператором грають шкіряним м’ячем. Правда, за цей час жителі Піднебесної розгубили майже все своє футбольне вміння.
ГАЛАСЛИВИЙ ССАВЕЦЬ Самець мавпи-ревуна, що живе у Центральній і Південній Америці, має на кінці трахеї збільшене кісткове утворення, що підсилює його голос. Голос цієї мавпи чути на відстані майже п’яти кілометрів.
ЯКБИ НЕ „МАЦАПУРА...” Написавши “Енеїду”, Котляревський не мав наміру її видавати, тільки давав читати й переписувати свій твір добрим знайомим. Поема швидко розійшлася в багатьох переписаних примірниках. Один із них потрапив до конотопського шляхтича Максима Парпури. Той почув, що автор кудись надовго поїхав, надрукував “Енеїду” в Петербурзі 1798 року за власні кошти. Повернувшись, Котляревський розсердився й став називати Максима “Мацапурою”. А той у 1808 році без дозволу автора знову видав “Енеїду”. Тоді вже й Котляревський наступного року видав нове, виправлене видання. Отож, невідомо, чи потрапила б колись “Енеїда” до людей, якби не “Мацапура”.
