У Луцькому зоопарку «експонат» заговорив людською мовою

У Луцькому зоопарку з’явився рожевий какаду Річі. Вочевидь, він стане одним із найбільших улюбленців зоопарку, бо вже у перший же день перебування завоював симпатії колективу. Його «козир» у підкоренні сердець – вміння цього розумника говорити і повторювати слова та речення. Тож зізнання у любові від нього вже змушували працівників сміятися до сліз!

Його «козир» у підкоренні сердець – вміння цього розумника говорити і повторювати слова та речення. Тож зізнання у любові від нього вже змушували працівників сміятися до сліз!

Какаду — великих або середніх розмірів папуги завдовжки від 30 до 70 см. Важать понад кілограм. Тривалість життя – 40-100 років. Батьківщиною какаду є Австралія та Індонезійські острови. До характерних ознак виду можна зарахувати подовжене пір'я, наявні в них на тім'ї й на чолі. Причому колір чуба відрізняється від загального оперення. Їхнє забарвлення складається з білих, чорних, рожевих і жовтих тонів. Повністю відсутній зелений. Самці й самки забарвлені однаково, але самки трохи менші за розміром. Дзьоб сильно загнутий, довгий і дуже масивний. Піддзьобок у них ширший від наддзьобка й тому край піддзьобока накладається на більш вузький наддзьобок ніби ковшем. Така будова дзьоба характерна тільки для какаду. Тож птахи здатні переламувати не тільки дерев'яні лозини клітки, а й виготовлені з м'якого дроту. У природі легко розщеплюють тверду шкарлупу різних горіхів. А м'язистий язик на кінці покритий роговою оболонкою чорного кольору, з улоговинкою, яку папуга використовує як ложку.

Какаду швидко літають і лазять по деревах. Більшість із них дуже спритно пересуваються й по землі. У природних умовах тримаються великими зграями по кілька сотень особин, разом харчуються, общипуючи листя та кору, шукаючи насіння. Деякі види харчуються також ящірками та зміями. Зграю какаду чути здалеку завдяки сильним звукам, які вони видають. 

Какаду – соціальні та товаристві папуги, відзначаються високим інтелектом. Але, оскільки це особливо розумний вид папуг, то вони вимагають до себе відповідного відношення. Бо у разі чого можуть навіть покарати кривдника, вдаривши дзьобом чи вкусивши.