Волинський боєць охрестився на передовій (фото)

Доля не балувала Дмитра Булаша своєю прихильністю, навпаки, випробовувала на міцність, на справжній чоловічий характер. Та він не зламався, не здався – вистояв у цій життєвій боротьбі. І найголовніше, – не втратив душевної доброти й вміння радіти життю. Навіть почав писати вірші… Сором’язливо каже, в голові поезій зринає багато, але на папір Дмитро переносить їх дуже рідко.

Нехай надалі Дмитра щомиті, в кожному бою й на кожній життєвій стежці, як справжнього християнина, оберігає Бог.

А днями в підрозділі, де він несе бойове чергування, сталася надзвичайна подія: капелан отець Теодозій охрестив Дмитра. Хресними батьками хлопця стали його бойові побратими. Дмитро зізнається, що довго йшов до цього рішення, й таки зважився, повідомляє прес-служба 14 окремої механізованої бригади.

«Це непросте рішення, але відчуваю, що дуже важливе в моєму житті. Дякую нашому Баті, який підтримав мене в цьому рішенні. А отцю Теодозію – за духовне й мирське наставництво».

Нехай надалі Дмитра щомиті, в кожному бою й на кожній життєвій стежці, як справжнього християнина, оберігає Бог. І віриться, що вже незабаром вірші нашого побратима будуть про Перемогу, Мир і Щастя. Бо поки що він пише про війну…

Не загинув
Не загинув, я просто заснув.
Відпочину і знову до бою!
Чуєш, вітер зненацька подув,
То брати мене кличуть до бою.
Наша кара для ворога буде страшна,
І живі з них позаздрять вже мертвим.
Не посміє московська орда
Колобродити чоботом смерті!
Не загинув, я просто заснув.
Відпочину і знову до бою!
Чуєш, вітер легенько подув…
Україна лишилась зі мною!
Автор – Дмитро Булаш.