За рік площа хворого лісу на Волині зросла у 6 разів

Не менш критичною є ситуація в інших областях держави. Потрібні термінові та дієві заходи. Про це йшлося 3 серпня під час виїзної наради, що відбулася на базі  Сарненського та Клесівського лісгоспів Рівненського ОУЛМГ під керівництвом заступника голови Держлісагентства України Володимира Бондаря.

Проблема вже навіть не національного масштабу, а транскордонна

Під час наради йшлося: зважаючи на те, що проблема вже навіть не національного масштабу, а транскордонна, необхідно ініціювати спільну заяву Державного агентства лісових ресурсів України та Мінлісгоспу Білорусі до профільних міжнародних організацій про доцільність реалізації міждержавного проекту, щоб напрацювати стратегію боротьби зі шкідниками лісу. Це відбудеться вже у жовтні цього року у Польщі – під час засідання сесії ФАО і ООН.

Лісівники споконвіку берегли ліс від пожеж, кажуть фахівці. А тепер пожеж дві. І якщо від вогню рятувати складно, проте зрозуміло як, то від «зеленої пожежі» – проблемно. По-перше, сьогодні немає іншого виходу, крім санітарного вирубування пошкоджених ділянок. По-друге, у нашому суспільстві чимало вирішує… громадськість, при цьому не беручи на себе відповідальності.

Приблизно так відбувалося і внесення змін до Санітарних правил в лісах України, нова редакція яких була прийнята 26 жовтня 2016 року на засіданні Уряду. В результаті вийшло, що в Україні на шляху боротьби зі шкідниками лісу – бюрократичні перешкоди.

Щоб зібрати всі необхідні погодження на проведення санітарної рубки, потрібно ініціювати збір членів комісій – представників багатьох організацій, а також органів місцевого самоврядування. Що нерідко затягується в часі. У результаті виходить, що за цей період площа  вражень розширюється не менше, як удвічі. А рубати можна в межах, які погоджені. Екологічна шкода за таких обставин неймовірна. Не кажучи вже про економічні втрати.

Окреме питання – території природно-заповідного фонду, куди українським лісівникам втручатися із санітарними заходами узагалі заборонено.

Свіжозаселене дерево, яке неминуче швидко загине, часто є на перший погляд здоровим і симптоми ураження помітні лише підготовленому фахівцю.

 

Директор державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Херсонлісозахист» Тетяна Касіч розповіла, що за вегетаційний період виходить 5 поколінь шкідників. При цьому, коли верхівка починає відмирати, нижня частина дерева ще жива. Свіжозаселене дерево, яке неминуче швидко загине, часто є на перший погляд здоровим і симптоми ураження помітні лише підготовленому фахівцю. Але призначати його в рубку, згідно з правилами, дозволяється тоді, коли дерево пожовкне. Тож виходить, що застосувати санітарні заходи на ранніх етапах розвитку патології майже неможливо. Ще одну хвилю спротиву викличе згодом пеньок, бо він також буде живим. Адже те, наскільки деревина пошкоджена і вкрита синявою у верхній частині стовбура, побачить тільки лісівник, який працював на ділянці. Тому у нас поки немає можливості йти попереду шкідників, зазначила Тетяна Григорівна.

 У підсумку наради було вирішено найближчим часом створити робочу групу за участю науковців, лісівників, лісозахисних підприємств, громадських екологічних організацій. Наслідки стрімкого всихання соснових лісів  не можуть не турбувати місцеві громади. Тож було вирішено, що учасники наради звертатимуться до обласних рад, які, в свою чергу, мають ініціювати звернення до Верховної ради та Кабінету Міністрів щодо внесення необхідних змін до Закону України «Про тваринний світ» та Санітарних правил в лісах України, повідомляє прес-служба Волинського ОУЛМГ.

 

Довідково: За перше півріччя 2017 року площа всихання насаджень у лісах, підпорядкованих Державному агентству лісових ресурсів, уже становить 331,3 тисяч гектарів.

Найбільше всихання поширюється на сосну – майже 142 тисячі гектарів, ялину – близько 26 тис. г та дуб – уражено до 100 тис. га.

Відмічається значне зростання площ всихання ялини в Українських Карпатах (Львівська обл. – 16,2 тис. га, Івано-Франківська – майже 5 тис. га, Закарпатська – 1,5 тис. га,  Чернівецька – 1,4 тис. га), соснових і дубових насаджень у Кіровоградській області (дуб – 40,3 тис. га, сосна – 3,4 тис. га), Волинській (сосна – 36,8 тис. га, дуб – 2,6 тис. га), Черкаській (сосна – 10,4 тис. га, дуб – 9,4 тис. га), Житомирській (сосна – майже 13 тис. га, дуб – майже 2 тис. га), Чернігівській (сосна – 14,3 тис. га, дуб – 1,6 тис. га) та інших областях.