Єдиним джерелом влади в Україні є народ. Державні службовці всіх рівнів дають присягу вірно служити народові України. Хочу підкреслити слова “вірно служити народові України”, а не використовувати його як засіб для досягнення власних цілей. У засобах масової інформації політики все частіше висловлюють думку, що вибори Президента подібні на війну влади з народом. Політики говорять не просто про незадовільне виконання владою своїх обов’язків перед народом, а йдеться про протиставлення основи держави (народу) та похідного від цієї основи (влади). Дуже важливо, щоб представники народу у владі — державні службовці — зрозуміли свою унікальну місію. Вона полягає у створенні рівних умов для гармонійного розвитку і життя кожного громадянина. Кожного. А не тих, хто поділяє їх точку зору та підтримує на виборах. Тому питання участі державних службовців у передвиборчих перегонах є принциповим. Працівники органів влади не повинні брати участь у цих змаганнях, щоб зберегти довіру людей до влади як структури, що забезпечує стабільний розвиток суспільства. Якщо ж вони з екранів телебачення та сторінок газет з усіх сил намагаються створити собі позитивний імідж, щоб завоювати симпатії виборця, то цим зводять роль органів влади до рівня партій та громадських структур. Тому службовець, що вирішив взяти участь у виборах, агітуючи за когось, повинен відійти від службових справ. При цьому у громадян не повинно виникнути навіть сумніву в тому, що він може використати своє службове становище для досягнення успіху на виборах. Частина громадян не підтримують діючий уряд та парламент, перебувають в опозиції до них. Опозиція дуже корисна для держави і суспільства. Вона викриває слабкі сторони в діяльності владних структур. А ті, виправляючи помилки, вдосконалюють свою діяльність, приносячи користь всьому суспільству. Та якщо влада не налагоджує діалогу з опозицією, чи неадекватно реагує на її критику, то при незадовільному стані справ у суспільстві в опозицію починає вливатись все більше громадян. Таке становище створює негативний імідж представникам діючої влади, викликає до них недовіру. А це робить реальною перемогу опозиції на наступних виборах. Але якщо одна із сторін починає порушувати законні правила боротьби за владу, використовуючи неприпустимі методи, то це змушує іншу сторону чинити відповідні дії. Якщо ці порушення, на думку суспільства, є цинічними і брутальними, то суспільство, яке хоче вважати себе цивілізованим, повинне адекватно відреагувати на них. І не просто відреагувати. Воно зобов’язане ліквідувати ці порушення. Рішуче і радикально. Чим ретельніше це буде зроблено, тим здоровішим суспільство буде в подальшому розвитку. У нас же лозунг “Владу ніхто не віддає” стає непорушним правилом у спілкуванні з суспільством. Один раз ставши на шлях безсовісного порушення законів і моралі, зійти з нього стає майже неможливо. Суспільство з розтоптаним почуттям гідності перетворюється в юрбу кріпаків, які лише шукають виправдань своїй слабкості. Тому громадяни повинні очиститись від відчуття приниженості. Очиститись рішуче. Не дивлячись на те, що зробити це буває іноді страшно. Наслідком цього буде не лише надбання поваги до самого себе, але й створення такої влади, яка поважатиме кожного громадянина. Бо зневаги громадянин терпіти не буде. Надзвичайну важливість у цій ситуації має дотримання норм законодавства та моралі. Легітимність нового президента, якого оберемо 26 грудня, повинні визнати всі учасники виборчих перегонів на заході, сході, півночі та півдні нашої держави. Це запорука її цілісності, швидкого подолання наслідків безпрецедентної передвиборчої кампанії та стабільного розвитку демократичної держави. Олег КУЦ, заступник голови Ківерцівської районної державної адміністрації.
