З інтересом прочитав у газеті “Волинь” статтю шановних Василя Гея, Василя Ворона, Оксани Кучинко “На рідну мову холод віє знову”...
З інтересом прочитав у газеті “Волинь” статтю шановних Василя Гея, Василя Ворона, Оксани Кучинко “На рідну мову холод віє знову” про їх стурбованість у зв’язку з внесенням Олександром Морозом на розгляд Верховної Ради законопроекту про мови в Україні, де передбачено надати російській мові, як другій рідній для мільйонів громадян нашої держави, статусу офіційної. Стурбованість авторів публікації зрозуміла і похвальна. Однак, у статті допущені неточності, що вимагають роз’яснення. Треба сказати, що в Україні досі відсутній Закон про мови, тому Олександр Мороз мужньо взяв на себе сміливість законодавчо вирішити цю проблему. Мовне питання в Україні не просте, видно, тому досі не захотіли проявити ініціативу для законодавчого його вирішення такі визнані авторитети у мовних проблемах, як народні депутати Павло Мовчан, Микола Жулинський, Лесь Танюк та інші. Дотепер доводиться фахівцям керуватися архаїчним Законом “Про мови в Українській РСР”, прийнятим ще за радянських часів і який не відповідає ст. 10 Конституції України. Для читачів повідомлю, що подача законопроекту у Верховну Раду не означає його прийняття в цій редакції. У ході не менш як двох обговорень у сесійній залі парламенту до законопроекту вноситься безліч змін і добавок, і закон приймається, коли за кожне його положення проголосує не менше 226 депутатів. Після цього закон підписує і оприлюднює Президент України. Так що не треба робити переляку з факту подачі законопроекту тільки тому, що якесь положення комусь у ньому не подобається. Повинен додати, що висловлене авторами статті повідомлення про надання законопроектом статусу офіційних мов українській і російській не відповідає дійсності. В законопроекті Олександра Мороза лише українська мова єдина передбачається державною, що повністю відповідає Конституції, як і всі інші положення законопроекту. Для повнішого розуміння читачами предмету дискусії наведу окремі положення ст. 10 Конституції про мови: “Державною мовою в Україні є українська мова... В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України... Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається Законом”. А закону про це досі нема. Ось на виконання цих положень Конституції Олександр Мороз подав законопроект. І в разі його прийняття парламентом і підписання Президентом України ні “конотопська відьма”, ні колишній кримінальний зек не зможуть маніпулювати свідомістю та емоціями мільйонів українських громадян. Законопроект Олександра Мороза повністю відповідає не лише нормам Конституції України, а й європейським правовим нормам. Він також відповідає тим положенням виступу Президента Віктора Ющенка в Європарламенті у Страсбурзі, яким аплодували парламентарії Європи, і лише так Україна може бути прийнята в Європейський Союз. Ми, представники титульної нації, не маємо морального права уподібнюватися царським сатрапам і забороняти чи силою витискувати рідну мову мільйонів співгромадян незалежної України. До речі, замовчується, що наш Пророк Т. Г. Шевченко творив не лише українською, а й російською мовами. Чи можна за це применшити його патріотизм? Лише повагою титульної нації до традицій, звичок, культури і мови кожної з націй, представники яких проживають в Україні, ми можемо досягти взаємності й співпраці всіх громадян, так потрібної в Україні суспільної злагоди. Це засвідчує державна практика Фінляндії, Бельгії, Канади та інших демократичних країн з кількома вживаними мовами. Ми нашу мелодійну і древню українську мову повинні впроваджувати не примусом, а любов’ю. В цьому наш патріотичний обов’язок. У цьому велике поле діяльності митців, майстрів слова України. І дай Боже нам успіху в цій святій справі. Ростислав ЧАПЮК, перший секретар Луцького міськкому Соцпартії, почесний магістр права.
