Художниця, яка любить поезію, втілила любов у проекті «Поезія на полотні»

В арт-галереї «Луцьк», що втиснулася між «Ощадбанком» та Палацом культури, у День поезії багатолюдно й гамірно, та дуже яскраво від картин, написаних вихованцями Алли Харчук. Більшість з них навчаються малювати менше року, але вже потрапили на виставку.

Юні художники перенесли вірші волинських поетів Валентини Штинько, Ніни Горик, Ольги Ляснюк, Віри Барановської, Ніни Омріяної-Бай, Юлії Фінковської, Наталки Петрук, Лєни Шторм, Антоніни Євтодюк та Миколи Мартинюка спочатку у свою дитячу і чисту уяву, а потім пензликом і фарбою – на полотно.

10 поетів, 10 художників і 25 картин — така статистика цього дійства, повідомила начальник міського управління культури Тетяна Гнатів.

– А надихнула мене до цього любов, – зізнається арт-педагог Алла Харчук, – Закохана в поезію з дитинства, і завжди мала під подушкою книжечку з віршами. Працюючи з дітьми, спонукаю їх читати добрі книги. А поезія — це найвищий рівень слова. Приємно, що діти знайшли у ній натхнення, роздумували, коли малювали. І для поетів це несподіване відкриття, що діти зрозуміли їхні твори.

- А як підбирали ці вірші? - запитую.

– З багатьма авторами знайома особисто, і мені хотілося зробити зустріч художників і поетів, бо у нас багато спільного. За цей рік мої вихованці навіть проілюстрували збірочку однієї поетеси зі Львівщини. Маємо ще одну пропозицію, думаю, будуть і наступні.

- Тобто, діти вже бачать, як можна в майбутньому реалізуватися за цією професією, і що малювання — не просто хобі.

- Саме так. Навіть на цій виставці діти бачать, що не потрібно чекати роки, позитивними емоціями потрібно ділитися вже зараз. І хоч ці роботи ще не досконалі, через рік будуть інші, це розвиток. Є така думка, що художник промовляє картинами, але я розповідаю дітям, що митці минулого були високо інтелектуальними людьми, радниками королів, тому заохочую наповнитися знаннями перед тим, як вийти на публіку.

– Закохана в поезію з дитинства, і завжди мала під подушкою книжечку з віршами. Працюючи з дітьми, спонукаю їх читати добрі книги. А поезія — це найвищий рівень слова.

Поети дарували дітям свої книги, фотографувалися і спілкувалися в неформальній обстановці. І, мабуть, у малечі ця зустріч відкладеться незабутнім спогадом.

Ніна Омріяна-Бай, яка подолала шлях зі столиці, щоб потрапити на цю виставку, подякувала землякам і розповіла, що якось заслужена артистка України Алла Опейда побачила її вірш «За все, Всевишній, дякую Тобі» у журналі. З цього почалася пісня і дружба.

Подумалось,що від сьогодні зав'яжеться не одна така дружба між поетами та юними митцями та засвідчиться новою "Поезією на полотні".