Ех ви — у гарбузі ж була… «Шуба!»

Але насамперед нагадаємо оте каверзне запитання, на яке ніхто з учасників нашого інтелектуального конкурсу правильно так і не відповів.

^{«Гарбуз із секретом» — 14 (2018)}

Жив–був у Москві (із пісні слова не викинеш — це справді відбулось у «златоглавій») один незвичний «зодчий». 100 років тому він отримав завдання створити щось таке, що б об’єднало людей, заспокоїло. Бо часи тоді були непрості. Революція, громадянська війна… Якщо Ленін уже зліз із броньовика, то п’яні матроси–альбатроси, коли в них розв’язувався язик, починали жаліти, що стратили царя–батюшку. Одним словом — шум, гам, сварка–бійка, «опять власть меняется»… Тоді він звів незвичний «будинок», який зменшив градус напруги і об’єднав усіх (хто подумав про дім розпусти, то це — неправильна відповідь, а свідчення міри вашої багатої уяви).

А секрет полягав у тому, що однопартійців він селив на одному поверсі. Якщо ви прихильник селянської партії, будь ласка, — вам перший, боретесь «за Чорноморську республіку» — другий, подобаються політсмаки «зайчиків» — третій і т. д. Оскільки в той час перемагала більшовицька партія, то вона й отримала найвище поселення, зверху якого на всю житлову площу майорів стяг кольору крові, пролитої за її ідею. Між поверхами, до речі, всюди вивішували білий прапор — нейтральна територія (хоча злі язики казали, що це просто не дали житла прихильникам білогвардійців, які програвали, і вони оселилися між поверхами).

На фасаді «будинку» майстер прибив табличку із назвою приміщення. Це було гасло, яке за тодішньою модою на абревіатури скоротили до короткого слова. Щось на зразок імен Даздраперма («Да здравствует Первое Мая!») чи Кукуцаполь («Кукурудза — цариця полів»). Цей заклик по–сучасному можна перекласти так: «Агресивній формі російського націоналізму і Зневірі — запровадити Санкції і оголосити Відлучення». Якщо підберете влучні синоніми — розшифруєте попереднє звучання гасла, а з перших його букв складете слово — назву «будиночка». До речі, підозрюю, що в особливі дні цей «політдім» є і у вас вдома. Правда, жіночки?

То що ми заховали у гарбузі?

Отож, шановні господині, невже не здогадалися, який це «політдім»? Хоча серед відповідей були варіанти «торт», але ж не кожен торт має верхній пласт «кольору крові» — буряк…

Як народився цей політичний салат

За даними журналу «Огонек», створення рецепту однієї з найулюбленіших святкових страв часів Радянського Союзу (та й у незалежній Україні вона не втратила популярності) датується 1918 роком. Московський купець і власник мережі питних закладів Анастас Богомилов був дуже незадоволений поведінкою своїх клієнтів, які швидко напивалися і починали з’ясовувати стосунки, хто «правий» — у хід ішли кулаки, бився посуд, ламались меблі, трощились вікна…

Але якось один із його кухарів Аристарх Прокопцев запропонував страву, яка не тільки мала знизити алкогольний ефект, але й стала б справжнім символом об’єднання і примирення різних суспільних класів. Аристарх скомпонував салат із різношерстих політичних складників: традиційні ласощі робітників — оселедець, додав «селянські» картоплю і цибулю, також буряк кольору крові і більшовицького прапора, а в якості заправки використав соус провансаль, що втілював чи то західних ворогів Росії, чи то ще недобиту аристократію і білогвардійців. Всі інгредієнти були викладені шарами на плоскому блюді, а салат отримав назву «Шовінізму і упадку — бойкот і анафема», що за тодішньою модою на абревіатури було скорочено до короткого «Ш.У.Б.А» (Ми обіграли в загадці ту назву на сучасний лад: «Агресивній формі російського націоналізму і Зневірі — запровадити Санкції і оголосити Відлучення»). Презентація експериментальної закуски відбулася напередодні Нового 1919 року і викликала у трактирних завсідників справжній захват. Бо салат був чудовою закускою, під яку не так швидко хмеліли, і, відповідно, кількість бійок зменшилася. З часом він став називатися «Під шубою», «Оселедець під шубою».

Отака от історія, друзі. Розвели ми вас добряче. Хоч радіємо, але й каємось. Сподіваємось, що із сьогоднішнім завданням ви точно впораєтесь.

^{«Гарбуз із секретом» — 17 (2018)}

В Україні на цю тварину останнім часом ледь не бум. А Європа уже давно відкрила, що для домашніх умов — вона чи не найідеальніша. Не кусається (це щодо людини). Її не треба вигулювати. Не викликає алергії. Захотів — береш із собою у подорож. Не захотів — лишаєш удома і навіть не треба просити сусідів, щоб доглядали за нею. Поки вас нема, вона може собі просто впасти у сплячку. Щоб потім, коли ви повернетесь, прокинутись і радувати ваше око. Тварина зображається на малюнках, як правило, привітно і весело, хоча й може завдати шкоди… Проте найчастіше завдає їй шкоди саме людина, роблячи на ній бізнес. До речі, частина її тіла називається іменем значно старшої за віком тварини, яку легко можна записати їй у прапрапрабабусі.

То що ми заховали у гарбузі?

Слово–відповідь треба надіслати до 9 травня тільки у вигляді sms–повідомлення на номери: 0501354776 і 0672829775 (наприклад: «Відро», «Три яблука», «Марадона»).

Увага: з одного номера можна відправляти лише одне sms! Цей номер і братиме участь у жеребкуванні при розіграші призових 200 гривень, якщо правильних відповідей буде більше двох.

А ще спеціальний приз — 150 гривень — отримає той, хто в листі на поштову адресу (43 025, Луцьк, просп. Волі, 13) чи електронну ([email protected]) найяскравіше опише, як шукав чи шукали правильну відповідь.

До зустрічі!

Грицько ГАРБУЗ