Ноутбук постійно «глючить» – ​і це вже не сміх. Мабуть, випишем ми, кізонько, «Читанку для всіх»… - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.98 € 30.46
Ноутбук постійно «глючить» – ​і це вже не сміх. Мабуть, випишем ми, кізонько, «Читанку для всіх»…

Фото pinterest.com.

Ноутбук постійно «глючить» – ​і це вже не сміх. Мабуть, випишем ми, кізонько, «Читанку для всіх»…

Друзі, ми навіть не уявляли, який фурор — ​і це не перебільшення — ​серед вас викличе конкурс «СтопКадр». А ще переконались, яке у вас чудове відчуття слова, неймовірне почуття гумору і невичерпна фантазія. Повірте, представники журналістського цеху мають усі підстави щиро заздрити вашому таланту. Тому і було непросто визначити переможця серед таких к–л–а–с–н–ю–ч–и–х підписів!

І довелося, зрештою, нам збільшувати призовий фонд до 300 гривень — ​тобто вручати трьом учасникам по 100 гривень — ​бо справді важко було назвати переможця. А тих, хто не потрапив у призери, ми навіть не можемо всіх перерахувати. Хоча декого з них таки процитуємо. Як–от, скажімо, Ольгу Григорівну Голод із села Згорани Любомльського району Волині (передаю палке вітання своїм землякам!), яка запропонувала аж 10 варіантів підписів. Ми виокремили три з них: «Замовляю із «Розетки» фіолетові шкарпетки»; «Діду, чорна коза — ​балувана!»; «Оце так «Читанка»! Для всіх!».

Ще один рекламний для нас підпис ми отримали з такої електронної адреси kly098123@gmail.com:

Зіна з Мартою удвох

В «Інстаграмі» ведуть блог.

Крутить кізонька хвостом:

Ме–е–е, 100 лайків під постом!

P. S.  А я теж часу не гаю,

«Читанку для всіх» читаю.

Ось знайшла собі забаву.

Вийшов пост в мене на славу!

А Лариса Семко із села Лобачівка Горохівського району прославила конкретно цю рубрику:

Ну й заядлі стопкадристи!

Ані пити! Ані їсти!

Ноутбук «прилип» до рук…

Також подивував нас Петро Борисович Войтович із Луцька, який, крім своїх варіантів підписів, запропонував віддати приз… головному редактору газети «Читанка для всіх» за підпис в кінці конкурсу: «Тож нехай поруч із Вами буде той, хто надихає на перемогу!» Дякуємо, але нехай редактор ще підпише так, як Ви. Жартую, звісно (з себе можна —   J). І процитую підписи пана Петра: «Не все так погано: є ноутбук, травичка і водичка — ​проживем!» і «Нарешті повідомляють: нам дають субсидію!»

Славно сміялися ми і з підпису Марії Капітонюк із села Куснища Любомльського району:

 

 Як була я молодая,

То одного «козла» мала.

Прийшла старість — ​то журюся,

Бо ж до кого прихилюся?

В інтернет я подивлюся –

Ноутбук лиш відкриваю:

«Доле моя, доле злая…

Знов «козла» мені послала!»

Проходить червоною (ой, у нас же декомунізація), точніше синьо–жовтою ниткою ця тема і в Юрія Трача з Нововолинська: «Ну що, бабо, з екзотичними козлами тепер знайомитися будемо, сільські вже не підходять?», хоча є і з економічним ухилом: «Налаштовую навігатор на нове пасовисько».

Смішно і по–сучасному звучали підписи Олени Юхимчук із села Смоляри Старовижівського району, два з яких наведемо:

Щоб прийшли на пиво друзі —

дід WiFi провів у лузі.

* * *

Євробабця, Wi​Fi –луг,

замість пряжі – ​ноутбук.

В нас не витруть ноги –

йдемо до Європи!

Тому пані Олена і стала першою володаркою призових 100 гривень.

… «Можливо, й даремно намагаюся я взяти участь у конкурсі, щоб «чесною інтелектуальною працею заробити 250 гривень» («Читанка для всіх», 16 жовтня 2018 року), оскільки запізно потрапило мені до рук це видання. Бо щойно повернулася з лікарні. Але все–таки вирішила ризикнути, бо, як відомо, «хто не ризикує…» — звернулася до нас у листі Раїса Панасюк із села Борочиче Горохівського району. — Та не заради 250 гривень надсилаю варіанти підписів до фото на останній сторінці «Читанки…» Бо мені все одно, як сказано в одному анекдоті, «ніяк не виходить потратити гроші з розумом: то розуму бракує, то грошей». Проте, не втрачаю надії, як мовиться у Святому Письмі, колись опинитися поміж тих, хто з останніх стане першим. Вибачте за пустослів’я. А далі — по суті».

І ніяке у Вас, Раїсо Іванівно, не пустослів’я. З п’яти Ваших варіантів підписів ми відібрали два. Перший: «Ми з козою час не гаєм – женихів собі шукаєм».

А за другий вручимо частину головного призу – 100 гривень, щоб Ви ще раз переконалися, як Віра може прийти на допомогу Вашому щирому серцю і таланту:

Ти знайди мені, «машино»,

Щоб жених був класний,

«На всі сто» щоб був мужчина,

А не «цап» нещасний!

І заключні 100 гривень надішлемо у село Смідин Старовижівського району Григорію Зарубичу, який буквально закидав нас оригінальними підписами, з яких ми вибрали три. Особливо дякуємо за останній, рекламний – він чудово вписався у заголовок статті про конкурс:

На цій світлині (можна буду трошки

я за гіда) –

По вайберу спілкуємось ми зі своїм дідом.

Прикол у тім, що з кізонькою ми на паші,

А дід удома бачить личка гарні наші.

* * *

Ой, бабусенько, прошу тебе, благаю,

Я горю вся – від кохання знемагаю.

Ну зайди, зайди ще раз у той «Фейсбук» –

Нехай йому холєра –

І знайди, знайди мені по інтернету кавалєра!

* * *

Ноутбук постійно «глючить» –

і це вже не сміх,

Мабуть, випишем ми, кізонько, «Читанку

для всіх».

Будемо щодня читати – гарна ж бо вона,

Та до того ж ще й доступна в «Читанки»
ціна!

P.S. А сьогодні пропонуємо вам нове фото для підписів. Кожен учасник може запропонувати до 12 січня будь–яку кількість своїх варіантів і надіслати їх на адресу редакції: 43 025, просп. Волі, 13, м. Луцьк, «Читанка для всіх», або на електронну chytanka77@gmail.com, звісно, не забувши вказати свої дані, щоб отримати 250 гривень призових.

Хай щастить!