Курси НБУ $ 39.59 € 42.26
Побудьте туристом у власному місті!

Наше місто колишнє і сучасне: автотраса «Київ-Луцьк».

Волинь-нова

Побудьте туристом у власному місті!

Поспішаючи вулицями, ми не завжди помічаємо, як вони змінюються, як з’являються нові будинки. Ми запам’ятовуємо їх такими, якими бачимо сьогодні. Але і у своєму місті можна мати такий стан душі, коли хочеться звичайну прогулянку перетворити на невеличку туристичну пригоду

 

 Бо ж далеко не всі жителі знають своє рідне місто. От, наприклад, ніхто достеменно і нині не відповість упевнено, чому наш обласний центр назвали Луцьком.

Одна з версій прийшла до нас із Канади, про неї йдеться в часописі «Літопис Волині». Багатьом відоме літописне місто Перемиль, у якому княжив Данило. Але через чвари містяни розділилися на дві громади. У той час ні адміністративних, ні господарських судів ще не було, і все вирішували найавторитетніші городяни. Отож і наказали одній із непримиримих громад покинути Перемиль. Написали про право заснування нового поселення, помістили написане в засмолену діжку й пустили Стиром. Місце, до якого вона причалить, і стане їхньою домівкою. Пішли ті люди понад річкою до передмістя — нинішньої Гнідави. Запитують у місцевих, чи не припливла до цього берега діжка. Ті відповідають: хлопчина тут вудив рибу і відніс її до своєї оселі. Знайшли того юнака на ймення Луцько. Тому і місто вирішили назвати Луцьком. Аби розвіяти ваші сумніви, нагадаю, що цю версію записали працівники Волинського історичного краєзнавчого музею на розкопках Перемильського замку ще далекого 1940 року. А в стародруках та і на початку минулого століття багатьох лучан називали перемильцями. Тож туристом можна бути і у своєму місті: для пізнання тут є ще багато цікавого.

Валентин ЛЮПА.

 

«Залишилась би тут, але тягне додому»

Коли зустрічаєш людей з окупованої території, мимоволі сам того не помічаючи, дивишся на них дуже уважно, нібито вони потрапили до нас з іншої планети. Та й жити у воєнних умовах чи на вкраденій нашій землі — це як потрапити в інший вимір

Тому й видаються вони мені якимись особливими, зовсім не такими, як ми. Пані Надія — пенсіонерка з Євпаторії, — розмовляє, звичайно, російською. Вона значно відрізняється від наших бабусь: коротке сиве волосся, яскрава куртка, ефектний макіяж. І наші сімдесятилітні «модниці» не відстають, але в рисах її обличчя є щось українське, російське і радянське водночас.

— Коли окупували Крим, мої сусіди раділи, розмахуючи на площі російськими триколорами і кричали: «Крим — це Росія». Через три місяці, коли почався сезон, такого запалу в очах вже не було. Вони «здавали» своє житло, а самі перебивалися хто як. Головне ж — гроші. У мене однокімнатна квартира, та й вік не той, щоб тинятися в підвалах. «Ех, цього літа нічого не зароблю, — жалілася мені моя сусідка. — Російських туристів мало… Та й знаєш, Надю, українці були невибагливі: їм би десь переночувати та щоб море близько, а цим давай диван пом`якший та умови якнайкращі».

Здавалося, маршрутка їхала дуже повільно, аби кримчанка встигла розповісти все. Щось невловиме було в її голосі чи то в жестах. Наостанок, задумавшись, вона сказала: «У Луцьку живе мій син. Залишилась би тут, але тягне додому».

Рідним є те місце, до якого приріс і тілом, і думками…

Людмила ВЛАСЮК.

 

Маленька луцька декламаторка перемогла на престижному конкурсі

6 квітня у Чернівцях відбулося урочисте нагородження та великий гала-концерт Всеукраїнського V (XV Всекримського) конкурсу-фестивалю учнівської та студентської творчості «Змагаймось за нове життя», присвяченого творчості Лесі Українки, у якому взяли участь й представники з Італії, Норвегії, Молдови, Грузії, Росії

 

 За першість змагалося 150 переможців у 7 номінаціях (усього понад 6000 учасників): твір, науково-пошукова робота, вокал, малюнок, декламування, аудіовізуальний твір, інсценування. Учасниця дитячої театральної студії «Бешкетники» (керівник Вадим Хаїнський) 7-річна Злата Середюк (на фото) перемогла у номінації «Декламація». Дівчинка виконала твір «До мого фортепіано».

Лариса ЗАНЮК.

 

12 квітня

Сонце (схід — 6.31, захід — 20.09, тривалість дня — 13.38).

Місяць у Раку. 7–8 дні Місяця.

Іменинники: Іван, Захар, Сава.

13 квітня

Сонце (схід — 6.29, захід — 20.10, тривалість дня — 13.41).

Місяць у Раку, Леві. 8–9 дні Місяця.

Іменинники: Ганна, Яків.

14 квітня

Сонце (схід — 6.27, захід — 20.12, тривалість дня — 13.45).

Місяць у Леві. 9–10 дні Місяця.

Іменинники: Марія, Марко, Макар.

15 квітня

Сонце (схід — 6.25, захід — 20.14, тривалість дня — 13.49).

Місяць у Леві, Діві. 10–11 дні Місяця.

Іменинники: Григорій, Микита, Федора.

16 квітня

Сонце (схід — 6.21, захід — 20.17, тривалість дня — 13.56).

Місяць у Діві. 11–12 дні Місяця.

Іменинники: Йосип, Феодосія.

 

«Весна буває ніжна, а бува примхлива…»

За прогнозом чергового синоптика Волинського обласного гідрометеоцентру Лесі Пасічник, 12 квітня — мінлива хмарність, без істотних опадів. Вітер північно–східний, 7–12 метрів за секунду. Температура повітря вночі від 0 до 5 градусів тепла, вдень — 7–12 вище нуля. 13–го — мінлива хмарність, без опадів. Вітер північно–східний, 7–12 метрів за секунду. Температура повітря вночі від 0 до 4 градусів тепла, вдень — 7–12 із позначкою «плюс». 14–го — мінлива хмарність, без істотних опадів. Вітер північно–східний, 7–12 метрів за секунду. Температура повітря вночі від мінус 1 до 3 градусів тепла, вдень — 7–12 із позначкою «плюс». 15, 16–го — мінлива хмарність, без опадів, прохолодно. Вітер північно–східний, 7–12 метрів за секунду. Температура повітря вночі від мінус 2 до 3 градусів тепла, вдень — 6–11 із позначкою «плюс».

За багаторічними спостереженнями, найтепліше 12 квітня було 1972 року — плюс 23,8, найхолодніше — 1986–го — мінус 4,7 градуси. 

У Рівному 12 квітня хмарна погода протримається увесь день. Без опадів. Температура повітря — 5–11 градусів тепла, 13-14–го — 6–8, 15–го — 4–8, 16–го — 2–11 градусів із позначкою «плюс».


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.

Telegram Channel