Політично-лісові реалії Ківерцівщини - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.78 € 30.12
Політично-лісові реалії Ківерцівщини

Воротнів — улюблене місце відпочинку волинян.

Фото: прес-служби ВО УЛМГ.

Політично-лісові реалії Ківерцівщини

Люди часто мислять стереотипами. Українці в цілому і волиняни зокрема — ​не виняток. Жителі нашої області звикли вважати лісовими Камінь-Каширський, Маневицький, Любешівський та інші райони, географічно розташовані в зоні волинського Полісся. Однак є в нашому краї й інші райони, які по праву можна назвати лісовими. Один із таких — ​Ківерцівський

Працівники галузі отримують достойну зарплату вдома, а не шукають щастя за кордоном

На його території діють два лісгоспи — ​Ківерцівський та Цуманський. Ківерцівське ЛГ — ​найбільше державне підприємство району. До його інфраструктури належать нижній склад, лісопильний цех, залізничні під’їзні колії, крани, ремонтні майстерні. Головне ж — ​тут трудяться наші краяни, які отримують конкурентну зарплату та соціальні гарантії, мають можливість працювати поряд із родинами, а не шукати щастя за кордоном.

Окрім цього, у межах лісгоспу функціонує консервний цех, який випускає 25 різновидів продукції із лісової сировини. Ківерчани знають, що в цеху виробляють натуральні, екологічно чисті продукти.

Директор ДП «Ківерцівське ЛГ» Віталій Каращук  розповідає  про ситуацію із засміченням лісів під час акції з прибирання.

Директор ДП «Ківерцівське ЛГ» Віталій Каращук розповідає про ситуацію із засміченням лісів під час акції з прибирання.

Лісівники Ківерцівщини добровільно взяли на себе непросту, а інколи і невдячну соціальну роботу. Виконуючи основні завдання, прописані в статутах та посадових обов’язках, лісгоспи не забувають допомагати місцевому населенню.

Не секрет для жителів району, що велику увагу тутешні лісівники приділяють охороні та захисту лісу. Про заслуги лісової охорони, яка неодноразово затримувала крадіїв деревини та браконьєрів, краяни знають не з чуток. Важливо для місцевих жителів те, що лісівники мають свої пожежні автомобілі, трактори, плуги, а це означає, що до них можна звернутися по допомогу в побутових потребах.

Справжньою перлиною Ківерцівського лісгоспу є ботанічний заказник «Воротнів», який у народі називають «волинською Швейцарією». Довгожителі та шанувальники історії рідного краю пам’ятають, що в 1956 році в селі Воротнів відбувалися зйомки фільму «Сліпий музикант». Свого часу тут побували такі відомі люди, як Едіта П’єха, Людмила Зикіна та чимало інших вітчизняних і зарубіжних знаменитостей.

Що б сталося, якби державні лісгоспи на території Ківерцівщини зникли? Звісно, ліси залишаться, але господарювати там може і закордонний інвестор, який передусім працюватиме задля власного прибутку і точно не думатиме про благо краян, бо йому тут не жити.

У 2017-му на базі лісництва створено перший в Україні Лісівничий молодіжний центр. Тож, окрім дорослих, «волинську Швейцарію» відвідує чимало школярів та молоді. Лісівники звітують, що за минулий рік тут відбулось понад 80 заходів різного спрямування, в яких взяли участь тисячі краян. І це тільки офіційно. Загалом же у Воротневі можна щоденно зустріти сотні людей — ​волинян і гостей. До слова, на базі ДП «Ківерцівське ЛГ» створені та функціонують шість учнівських лісництв. Завдяки їм наші діти пізнають нове та мають чудове дозвілля, вчаться дбати про природу та працювати фізично, а багато з них обирають лісівничий фах.

Не пасе задніх і Цуманський лісгосп, який має угіддя не лише в Ківерцівському районі, а й на Маневиччині. Природні умови сприяють тому, що тутешня деревина високоякісна. А це означає, що сосни і дуби, які тут ростуть, лісівникам потрібно оберігати від любителів незаконних рубок. У підпорядкуванні підприємства 7 лісництв, лісокомплекс, автоколона. Є тут і консервний цех, продукція якого успішно продається не лише в Україні, а й за кордоном. Тут виготовляється березовий сік, який за рубежем продається в аптечній мережі.

Загалом же Цуманський лісгосп дає робочі місця близько двом сотням краян, активно сплачує податки, які надходять у казну місцевої громади. Лише до місцевих бюджетів за минулий рік лісгоспом сплачено понад 6 мільйонів гривень.

Від них залежить наповнення районних бюджетів

Лісівники Ківерцівщини, як і їхні колеги з інших районів, прозвітували перед місцевим населенням та владою про виконане.

Важливо, що в обох лісогосподарських підприємствах активно займалися лісовідновленням: минулоріч проведено роботи на площі, яка перевищила 600 гектарів. В умовах цілковитої відсутності державного фінансування — ​це суттєві витрати підприємств: 2,5 мільйона гривень вкладено в лісовідновлення ДП «Ківерцівське ЛГ» та про 2,7 мільйона гривень внеску в майбутнє лісу прозвітували цуманські лісівники.

Лісовідновлення є дуже важливим з огляду на той факт, що для лісів Ківерцівщини, як і загалом для більшості лісових насаджень в Україні, характерна проблема із всиханням значних масивів через пошесть короїда. На жаль, інших шляхів, окрім санітарних рубок, поки що немає…

Підтвердили звіти і той факт, що лісгоспи є одними з найбільших наповнювачів бюджетів у районі. Протягом минулого року державні лісові господарства Ківерцівського району загалом сплатили податків та зборів на суму майже 38 мільйонів гривень, усього майже 13 мільйонів із них пішли в місцеві бюджети Ківерцівщини.

Кожен район Волині особливий. І в плані природному та економічному, і з огляду на психологію та менталітет тутешніх жителів. Ківерцівський район — ​теж своє­рідний. На жаль, не лише своєю цінною деревиною, такими перлинами, як Воротнів, а ставленням до лісу. Перешкодою для місцевих лісівників є не лише проплачені атаки «активістів», а й інертність і байдужість, а інколи й «вставляння палок у колеса» від місцевих жителів. Цілком зрозумілими є і причини підвищеної уваги до лісівників Ківерцівського району — ​наявність високоякісних цінних насаджень, близькість до обласного центру, політичні чвари.

Тим не менш, лісгоспи розвиваються, оновлюються технічно. Ківерцівський на придбання основних засобів лише в минулому році витратив понад 2 мільйони гривень власних коштів, Цуманський — ​1,8 мільйона.

Громадам та лісгоспам потрібно співпрацювати тісніше

Місцеві працівники галузі борються з крадіями лісу. А де ж активісти? Ситуація з незаконними рубками цінної деревини в Ківерцівському районі досить серйозна. Вочевидь, на його території діє група осіб, які займаються реалізацією цінної деревини, добутої незаконним способом.

Що б сталося, якби державні лісгоспи на території Ківерцівщини зникли? Звісно, ліси залишаться, але господарювати там може і закордонний інвестор, який передусім працюватиме задля власного прибутку і точно не думатиме про благо краян, бо йому тут не жити.

Продукцію консервного цеху ДП «Цуманське ЛГ» споживають  у багатьох країнах світу.

Продукцію консервного цеху ДП «Цуманське ЛГ» споживають у багатьох країнах світу.

Безсумнівно, громада та лісгоспи мають функціонувати на умовах співпраці, це єдиний варіант для «лісових» громад. Лісівники рапортують: якби протягом минулого року було створено Ківерцівську ОТГ, то до неї було б сплачено понад 420 тисяч гривень. Однак цього, на жаль, не сталося. Ті кошти, які могли отримати населені пункти несформованої громади, канули в лету. Хіба вони б не знадобилися? Цього року Ківерцівський лісгосп планує сплатити до міської ОТГ близько 3 мільйонів 900 тисяч ПДФО!

Є ще один приклад співпраці, дуже важливий у сучасних умовах для функціонування міста Ківерці. Лісівники зробили перший крок погодженням Державного лісового агентства України надати дозвіл включити в межі міста Ківерці територію, яка була в підпорядкуванні спеціалістів галузі. Відповідно до нового затвердженого плану вона збільшиться на 86 гектарів. Зрозуміло, що без цього про розбудову та розвиток міста говорити б не доводилось.

Можна постійно чекати на те, що хтось щось зробить за нас, приїде зі столиці й почне замість ківерчан дбати про район. Є ще один шлях — ​діяти самому, об’єднуватись у громади навколо спільних проблем, як це роблять найкращі ОТГ Волині та України. Об’єднуватися навколо місцевих жителів, яким не байдужа доля рідної Ківерцівщини, а задля успішного розвитку — ​активно співпрацювати з найбільшими та економічно потужними підприємствами, якими є державні лісгоспи.