Кажуть, усе погано. А в Іваничі йдуть інвестори! - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 24.89 € 27.69
Кажуть, усе погано.  А в Іваничі йдуть інвестори!

«Починати господарювати самостійно було непросто».

Фото Алли ЛІСОВОЇ.

Кажуть, усе погано. А в Іваничі йдуть інвестори!

Чи легше управляти створеною у райцентрі об’єднаною територіальною громадою, яка перспектива об’єктів спільної комунальної власності району — про ці та інші актуальні питання в інтерв’ю з головою Іваничівської ОТГ Федором Войтюком (на фото)

Держава «кинула» райцентри?

— Федоре Васильовичу, чи заздрять вам сільські голови, які вважають, що ви почали працювати в комфортніших умовах?

— Скоріше, навпаки (сміється. — Авт.). Коли складали формулу фінансування в частині виділення інфраструктурної субвенції, чомусь виключили районні центри. Сказали, що в них є інфраструктура. Отож вони опинилися в ролі пасинка. Згідний, у селах занедбані соціально–культурні об’єкти та дороги, але це не означає, що 6700 іваничівців не потребують кращих умов. Цю проблему ми обговорили у Верховній Раді з урядовцем, яка відповідає за децентралізацію, нібито порозумілися. Наразі невідомо, що буде далі. Приємно, що нас підтримує «Офіс реформ Волині», тому сподіваємося на позитивні зміни.

Починати господарювати самостійно було непросто. Адже держава виділяє лише на зарплату медикам та вчителям, а все інше треба покривати за рахунок місцевого бюджету. Потребують заміни даху школа–гімназія, капітального ремонту стара поліклініка, де розмістився пункт первинної медико–санітарної допомоги. Останнім зараз займаємося, потрохи доводимо до нормального стану. Хочемо на його базі відкрити денний стаціонар. Потрібно утримувати також музичну та спортивну школи, історичний музей, будинок школяра та інші, на що торік витрачено 2 мільйони 100 тисяч гривень. Усі ці заклад збережені.

— Є ще одна надзвичайно важлива структура, що займається наданням соціальної допомоги. Як діятиме вона?

— Територіальний центр, який підпорядковується районному управлінню соціального захисту населення, обов’язково підтримаємо. Зараз аналізуємо, скільки на території нашої ОТГ проживає мешканців, котрі потребують соціального супроводу, й певній кількості працівників допомагатимемо самі. Решта ОТГ нехай теж визначається. А взагалі–то чекаємо другого етапу децентралізації, коли буде вирішено участь районів і статус таких об’єктів.

У нас зареєстровано майже 600 підприємців юридичних та фізичних осіб, функціонує чимало установ та організацій. Тому основні поповнення у 24 мільйонах власних надходжень — це податок доходів фізичних осіб.

— Чи можете похвалитися першими успіхами щодо ремонту доріг?

— Задоволений, що вдалося прокласти шість кілометрів асфальтівки Іваничі—Бубнів на загальну суму 18 млн гривень. На умовах співфінансування виділили 3 млн зі свого бюджету, решта коштів надійшла з державного. Однак це мало, бо дороги до всіх дев’яти населених пунктів потребують ремонту.

Бізнесу є що запропонувати

— Разом з тим райцентри мають і деякі плюси. Один із них — це підприємства, які працювали протягом багатьох років, давали роботу, платили податки в місцеву казну.

— Згідний, що колись у райцентрах був увесь набір таких «обов’язків». Але час пройшовся по більшості з них екскаватором. І підприємства, перейшовши у приватні руки, в кращому разі є невеликими офісами для установ та організацій або стоять майже зруйновані. Добре, що в Іваничах хоч цукровий завод не порізали на метал. Зараз підприємство переживає не найкращі часи, але маємо тверду надію, що він відновить свою роботу. Кажуть, влада слабо працювала на місцях. Це не так, адже здебільшого вона не мала права втручатися.

— Останнім часом Іваничівський район вважають вигідним плацдармом для зв’язків з Європою. Чи маєте що запропонувати інвесторові?

— Скажу так: інші райони не мають такого сателіта (в хорошому розумінні слова), як Нововолинськ, де переважно відкривалися нові підприємства, зокрема коли діяв закон про територію пріо­ритетного розвитку. Тоді й у нас від інвесторів не було відбою, хоча зрештою вони йшли туди, де вигідніше, де кращий інвестиційний клімат. Зараз усім охочим ми можемо запропонувати 20 гектарів вільних земельних ділянок і господарських споруд колишніх сільгосппідприємст­в. Є інвестиційна карта району, оновлена відповідно до стандартів нашої ОТГ.

— Федоре Васильовичу, чи є конкретні результати з часу створення Іваничівської громади в 2017–му?

— ТзОВ «П’ятидні» в Іваничах повним ходом будує елеватор, який обіцяють здати в експлуатацію нинішнього року. На території Мишівської сільради буде зводитися завод із перероблення відходів птахофабрики та виробництва біопротеїну. Зараз триває оформлення документів щодо зміни призначення земельної ділянки. Підписали дві угоди про партнерство та співпрацю з громадами міст Консковоля (Польща) та Ерцгаузен (Німеччина). Розпочали реалізацію деяких проектів. Один із них стосується виробництва вітроенергії на території Мишівської сільради, де тривалий час проводилися спеціальні обстеження щодо сили вітру, рози вітрів тощо. Спочатку буде встановлено метеопункт, а потім 30–35 вітряків, які охоплять, очевидно, ще й землі Зимнівської ОТГ. З німцями обговорюємо будівництво підземних полів фільтрацій у районі цукрового заводу.

Матимемо хороший результат — буде висока оцінка

— Коли ці виробництва в стадії становлення, з чого формуєте спільний гаманець?

— У нас зареєстровано майже 600 підприємців юридичних та фізичних осіб, функціонує чимало установ та організацій. Тому основні поповнення у 24 мільйонах власних надходжень — це податок доходів фізичних осіб. А ще — податок за землю й акциз від реалізації спиртних та тютюнових виробів. Плюс добрий відсоток від надання адмінпослуг. Це все в сукупності дало змогу перевиконати нам минулорічний бюджет на 27 %.

— Що плануєте в найближчій перспективі?

— Завдяки плідній спів­праці з народним депутатом Ігорем Гузем у центрі Іваничів розпочнеться будівництво сучасного спорткомплексу, на що виділено з Фонду соціально–економічного розвитку 1 млн гривень.

— Як прокоментуєте непоодинокі нарікання, що в новостворених ОТГ роздуті штати й захмарні заробітки?

— Так, це правда, особливо стосовно простих людей, у яких зарплата 6-7 тисяч гривень, не кажучи вже про більшість пенсіонерів. Але такі правила встановила держава — це перше. Друге: вважаю, що високі зарплати виправдані великою завантаженістю і відповідальністю. Що ж до управлінського апарату, то з необхідних 43 вакансій у нас заповнено 38. Якщо відверто, то покладені на ОТГ функції можна було б виконувати меншою кількістю людей. Але це — якби ми служили лише громаді, а не вищому чиновництву, яке хоче по своїй вертикалі мати підлеглих. Та й кожен працівник, коли не перевантажений, свої обов’язки виконує якісніше.