Отець Ілля зводить храм і не боїться на будові чорнової роботи - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 24.89 € 27.69
Отець Ілля зводить храм і не боїться на будові чорнової роботи

Промінчиками сонця зігрівають дітки душу священика.

Фото з архіву «Маленької сім’ї Святого Миколая».

Отець Ілля зводить храм і не боїться на будові чорнової роботи

«Він випромінює на нас сонячне світло» — ​так тепло відгукуються духовні діти про священика-монаха Іллю (Вишневського), який п’ять років трудиться над зведенням Свято-Миколаївської церкви в Луцьку, опікується особливими дітками (із синдромом Дауна та аутизмом, глухонімими), керує дитячим табором «Стежина добра» і щодня, де б не був, подає приклад християнської любові

«Знаємо, що отець Ілля ніколи б не погодився, щоб ми його хвалили, але, живучи однією громадою п’ять літ, стільки добра в ньому побачили, що просто хочемо подякувати цьому смиренному батюшці за щоденні уроки милосердя й любові.

Родом він із Рівненщини, з простої селянської багатодітної сім’ї. Ще хлопчиком Володя потрапив у святая святих храму — ​вівтар, його покликав сільський священик. З того часу щиро служить Богові. У семінарії навчалися його молодший брат і сестра, тітка і хрещена прийняли монаший постриг. Можливо, це надихнуло і Володю вступити до семінарії… Вчився він старанно, ще й їздив на заробітки, щоб фінансово допомагати батькам, самостійно оплачувати навчання і проживання.

У семінарії навчалися його молодший брат і сестра, тітка і хрещена прийняли монаший постриг.

Коли з благословення владики Ніфонта 2006 року розпочалося будівництво дитячого табору в селі Старосілля Маневицького району, він теж долучився, а паралельно готувався з підручниками та молитвою до екзаменів. Вступив до академії, щоб викладати в семінарії. В особистому виборі — ​сімейне життя чи чернецтво — ​довірився Господу і з часом схилився до ангельського сану, щоб служити Богові й ближнім.

Стільки обов’язків, здавалося б, неможливо тягнути одній людині, але з Божою допомогою вже 10 років ієромонах Ілля — ​директор недільної школи при Свято-Покровському храмі в Луцьку, директор православного дитячого табору «Стежина добра» на Маневиччині, бере участь в організації масштабних заходів до Дня православної молоді, благодійних концертів на підтримку дітей-сиріт, влаштовує паломницькі поїздки, читає лекції православній молоді, батькам, є духівником глухонімих, очолює молодіжний відділ при єпархії… А головне — ​під його керівництвом будується храм, у якому він ще й звичайний робітник.

У таборі «Стежина добра» отець Ілля для всіх знаходить добре слово.
У таборі «Стежина добра» отець Ілля для всіх знаходить добре слово.

 Його знають, поважають і люблять. Не через гроші, зв’язки, обіцянки, а за простоту та любов, щирість та смирення. Бо любить те, що робить. Майже все літо отець Ілля проводить у дитячому православному таборі на території Свято-Троїцького монастиря села Старосілля. В цьому мальовничому куточку щоліта буває близько 600 дітей з різних областей нашої України. З весни там триває підготовка, адже табір працює в чотири зміни. Окремо кілька разів за літо оздоровлюються люди з обмеженими можливостями, цьогоріч заїдуть вихованці Липлянської школи-інтернату Ківерцівського району. І думаєте, батюшка там тільки керує і відпочиває? Він косить траву, рубає дрова, заготовляє для дітей березовий сік і ще багато всього, бо має золоті руки. При цьому невтомний трудівник ніколи ні на що не скаржиться…

А найбільше сили й турбот отець Ілля вклав у будівництво Свято-Миколаївського храму в Луцьку. Цим він просто живе, і з Божою поміччю чимало перешкод за ці 5 років настоятельства подолав. Його стараннями облаштований вагончик, який розмістили неподалік від місця будівництва. Батюшка часто одягав старенький підрясник і не боявся йти до робітників, щоб працювати нарівні. Це згуртувало парафіян. Разом носили цеглу, вичерпували воду, коли дощі заливали приміщення. Трудилися і біля храму, і за територією, щоб скрізь було чисто. Стали однією великою родиною, яку назвали «Маленькою сім’єю Святого Миколая».

«Молитва творить чудеса», — ​каже отець Ілля на проповідях. І люди переконуються в силі його молитви, адже в ній немає лукавства чи гордості, а тільки смирення. Хто знає цю людину, той підтвердить сказане. Кожен його день — ​повен справ, дзвінків із проханнями, подяками. Приємно просто бачити цю сонячну людину та мати такого настоятеля, котрий про все, що трапляється в житті, говорить: «На все воля Божа». І як вітання у дитячому таборі всюди лунає його: «Радуйтеся! Світло серед нас!» А для нас отець Ілля і є провідником світла Божого.

З любов’ю «Маленька сім’я Святого Миколая».


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.