«Дізнавшись, що пишеться книга про село, люди самі приносили старі фотографії» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 23.72 € 26.32
«Дізнавшись, що пишеться книга про село, люди самі приносили старі фотографії»

Сергій Щербатюк: «Видання буде корисним для майбутніх дослідників».

Фото Костя ГАРБАРЧУКА.

«Дізнавшись, що пишеться книга про село, люди самі приносили старі фотографії»

Краєзнавець із Демидівки Рівненської області Сергій Щербатюк документально зафіксував історію Рогізного

Здобувши вищу освіту у Кременецькому педінституті імені Тараса Шевченка, Сергій Щербатюк працював на різних посадах в органах місцевого самоврядування. Нині очолює відділ економічного розвитку, інвестицій і регуляторної діяльності Демидівської об’єднаної територіальної громади. Окрім цього, молодий чоловік давно цікавиться краєзнавством. Закономірним результатом кропіткої праці стало дослідження «Історія Рогізного єднає покоління». Воно вийшло у луцькому видавництві «Терен»

 

—Хотілося зберегти історію свого села для нащадків, — говорить дослідник, з яким ми зустрілися у Демидівці. — Нам же її ніхто не напише. Ми повинні пам’ятати землю своїх прадідів і дідів. Адже залишилися спогади і перекази, легенди і бувальщини. Тому коли обласна організація Української бібліотечної асоціації оголосила конкурс ідей, я запропонував видати книгу. Дали мінігрант — тисячу гривень — й відразу взявся до роботи разом із Марією Гах. Це символічна сума, яка спонукала до дії, а решта все робилося на ентузіазмі та за власні кошти. Головне, що сільські люди активно допомагали, приносили старі фотографії, які я відскановував і повертав власникам. Ретельно записував спогади старожилів про Другу світову війну та повстанський рух у наших краях.

Краєзнавець розповідає, як шукав відомості у Рівненському обласному архіві, опрацьовував церковні метричні книги. Є дві версії походження назви села. Перша — від прізвища пана Рогозінського, котрий міг заснувати поселення. За іншою — назву дали густі зарості очерету–рогози вздовж річки.

Кожна місцина варта того, щоб про неї була книга. Адже це локальна історія, яку практично ніхто не досліджує, крім краєзнавців-ентузіастів.

За словами пана Сергія, найбільше його вразила історія їхньої церкви Різдва Пресвятої Богородиці, яка поставала із руїн п’ять разів. І згорала від пожежі, і комуністичні активісти її розбирали, а вона, як неопалима купина, знову відбудовувалася, вже після війни у
1949 році, за часів атеїзму.

Видання містить також історичні світлини, краєвиди вулиць, кутків та околиць, старовинні карти села. У третій частині зібрано інформацію та фотографії, на яких зафіксований сучасний стан, побут і повсякденне життя селян. Доповнюють його біографічні матеріали про знаменитих земляків і вихідців із Рогізного.

— Звісно, кожна місцина варта того, щоб про неї була книга. Адже це локальна історія, яку практично ніхто не досліджує, крім краєзнавців–ентузіастів. У нашому районі є видання лише про Боремель та Золочівку. Тому роботи попереду багато. Вже потрібно починати писати про нашу об’єднану громаду, створену в жовтні минулого року, — додає на завершення розмови дослідник та патріот Сергій Щербатюк, який не говорить пафосних слів про любов до України, а підтверджує її реальними справами.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.