Зайва хромосома не завадила стати щасливим, успішним і багатим - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 23.60 € 26.14
Зайва хромосома не завадила стати щасливим, успішним і багатим

Наш земляк Богдан Кравчук захоплюється історією.

Фото www.volynnews.com.

Зайва хромосома не завадила стати щасливим, успішним і багатим

Про лучанина Богдана Кравчука, хлопця із синдромом Дауна, який цього року закінчив історичний факультет Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, журналісти розповідали часто, адже в Україні це єдиний випускник вишу з таким діагнозом. Нещодавно стало відомо, що юнакові вдалося знайти роботу за фахом. А 10 років тому подібна історія була сенсацією для всієї Європи

Пабло проклав «сонячним дітям» дорогу до повноцінного життя

У Луцьку батьки, які виховують синів і доньок із зайвою хромосомою, об’єдналися у громадську організацію, мета якої — ​зробити життя таких дітей цікавим, насиченим, створити умови для їхнього розвитку. Минув той час, коли цього діагнозу соромилися, вважали його тавром, що перекреслює майбутнє. Сьогодні про «сонячних дітей» (так називають їх за вроджену доброту) стали більше дбати. Та це відбулося не відразу, не раптом.

Іспанець Пабло Пінеда любить мистецтво.
Іспанець Пабло Пінеда любить мистецтво.

 У 2009 році на великі екрани вийшов іспанський фільм «Я теж». Герой картини — ​хлопець із синдромом Дауна. Але це не заважає йому бути випускником вузу, викладати та захоплюватися мистецтвом. У головній ролі в художньому фільмі про єдину на той час у Європі людину із синдромом Дауна, яка здобула вищу освіту, знявся Пабло Пінеда — ​іспанець, який, по суті, грав самого себе.

…Він народився 5 серпня 1974 року і був 4-ю дитиною в сім’ї домогосподарки та директора театру, розповідає інтернет-ресурс «Тутка». Мати, увагу якої забирали старші брати, не відразу помітила, що дитина не така, як інші. Тільки через 3 місяці батько, зрозумівши все з самого початку, наважився їй розповісти про діагноз сина.

Проплакавши три дні, мати хлопчика Марія Тереза вирішила, що генетична особливість сина не повинна впливати на його життя.

45 літ тому світ був іншим, й історія Пабло на цьому могла б і закінчитися. Але, проплакавши 3 дні, мати хлопчика Марія Тереза вирішила, що генетична особливість сина не повинна впливати на його життя.

Батьки не цяцькалися з Пабло, не допомагали одягатися, вчитися, знаходити друзів. Вони зробили більше: не відмовилися від сина і дали йому стільки любові й підтримки, скільки змогли. Рідні читали хлопчикові книги, розмовляли з ним про сучасне життя і суспільство.

У результаті в 5 років Пабло зміг піти до школи і став першою дитиною із синдромом Дауна в Іспанії, яку віддали у звичайну школу. Він займався по 6–7 годин на день, опановуючи новий матеріал. А щоб зосередитися, вмикав гучну ритмічну музику.

Своїм прикладом Пабло надихнув інших, і тепер він перший, але не єдиний. Слідом за ним в Іспанії почали віддавати дітей із таким діагнозом у загальноосвітні класи.

«Зробити пластичну операцію? А нащо?»

Синдром Дауна — ​це одна з форм генетичної патології, при якій у людини з’являється одна зайва хромосома, що впливає на цілий набір фізіологічних особливостей. Азійський розріз очей, довгий язик, невеликий зріст, знижений тонус м’язів, товсті пальці й можливі труднощі у сприйнятті нової інформації. Але Пабло не робив із цього трагедії. Він вирішив здобути вищу освіту і вступив до вузу. Однокурсники спочатку ігнорували його, викладачі ставилися скептично. Але юнак не здавався. Документ про закінчення вищого навчального закладу йому вручали під бурхливі овації. І студенти, і викладачі стоячи аплодували Пабло.

У 2009 році після виходу в прокат фільму «Я теж» про Пабло Пінеду заговорили і як про талановитого актора. Журі кінофестивалю в Сан-Себастьяні присудило йому приз у номінації «Найкраща чоловіча роль».

Найскладніше, зізнався Пабло, було в любовній сцені. Він не знав, що робити й вирішив: хай буде, що буде. Пабло розуміє, що дівчата ніколи не прийдуть до батьків і не скажуть: «Мамо! Тату! Я закохалася в людину із синдромом Дауна!»

І не засмучується з чергової пропозиції залишитися просто друзями.

Його часто впізнають на вулицях, і щодня він ходить повз площу свого імені: після повернення із Сан-Себастьяна мер Малаги вручив йому нагороду «Щит міста» і перейменував сквер на його честь. У компанії відомих городян він стоїть поруч з Пабло Пікассо й Антоніо Бандерасом: вони теж народилися в Малазі. Тож приводів познайомитися з дівчиною — ​хоч греблю гати.

Пабло тепер досить багатий, щоб зробити пластичну операцію, змінити обличчя, забравши характерні риси людини з синдромом Дауна, але він подобається собі таким, яким він є. Викладає, багато часу присвячує благодійності, проводить зустрічі з людьми із синдромом Дауна та допомагає їм повірити у власні сили й знайти роботу.

Хочеться вірити, що і лучани так само гордитимуться своїм земляком Богданом Кравчуком, який гідний захоплення і поваги за свою наполегливість, неймовірну працездатність і віру в себе. Нещодавно хлопцеві запропонували посаду екскурсовода у Волинському інституті післядипломної освіти, він розробляє авторські екскурсії на цікаві теми.

Оксана КРАВЧЕНКО


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.