Курси НБУ $ 39.67 € 42.52
Працівники стануть кріпаками, а роботодавці — ​рабовласниками? Колонка Галини Світліковської

Волинь-нова

Працівники стануть кріпаками, а роботодавці — ​рабовласниками? Колонка Галини Світліковської

Пристрасті довкола нового Трудового кодексу, який мають прийняти у парламенті найближчим часом і ввести його в дію у 2020 році, посилюються. «Чули, вагітних жінок і матерів з дітьми тепер з роботи звільнятимуть?». «Підеш на лікарняний — ​виженуть…». «Робочий день буде тривати 12 годин…», — ​підігріває напругу й хвилювання уривчаста інформація про остаточний варіант осучаснення трудового законодавства

 

Профспілкові лідери заявляють про готовність до масових протестів, звинувачують уряд й обіцяють захищати «права трудящих». Тим часом у проєкті Трудового кодексу, що його анонсував нещодавно міністр розвитку економіки Тимофій Милованов, і самим профспілкам роль відведено, м’яко кажучи, незавидну, другорядну.

Опозиція обурюється: «Як вам подобається таке: «Для звільнення робітника достатньо бажання роботодавця»? Або необмежені понаднормові роботи, праця у свята й вихідні з доплатою 20%, а не 100%, як зараз? Чи право викидати за борт вагітних?».

«Коли роль держави прибирається з трудових відносин, працівник стає кріпаком, рабом, а роботодавець — ​рабовласником. З тієї причини, що ніколи роботодавець та найманий працівник не зможуть на рівних вести перемовини», — ​застерігає директор Інституту розвитку профспілкового руху Михайло Чаплига, критикуючи наміри уряду.

Щоправда, простий люд сьогодні вже нічим не здивуєш. «А хіба зараз інакше? Схоче начальник тебе позбутися — ​знайде спосіб. Скаже вийти на роботу у вихідний — ​мусиш послухати, щоб не витурив. Відкриєш рот — ​пошкодуєш потім не раз», — ​коментують обіцяні зміни трудового законодавства в «курилках».

І справді, чи можна вважати, що з теперішнім Кодексом законів про працю ми почувалися захищеними? Скільки разів доводилося вислуховувати «сповіді» найбільш затятих «борців за справедливість» у редакційному кабінеті! Приходили зі стосами паперів —довідок, офіційних листів-відповідей із різних інстанцій. Скаржилися: звільнили з порушенням, а знайти управу на керівника, який відчув смак необмеженої влади, ніде не вдається. Радиш людині йти до суду, а у відповідь: «Чи ж ви не знаєте, які в нас суди? Та й грошей на адвоката нема».

— Мушу скоротити третину працівників. Але та — ​одинока матір, в іншого — ​інвалідність, цього, безтолкового, взяв за вказівкою «згори», тому позбутись не можу. А викидати на вулицю добрих спеціалістів — ​шкода, кимось же й робити треба…

Домогтися поновлення на роботі могли переважно посадовці з чималими статками і зв’язками. Звичайно, якщо їм не вдавалося уникнути втрати «портфеля», скориставшись можливістю місяцями відсиджуватися на липовому лікарняному. До речі, саме необхідністю поставити заслін таким зловживанням і пояснюють жорсткі нововведення у майбутньому Трудовому кодексі. Але за компанію з корупціонерами можуть постраждати від скасування заборони на звільнення й найбільш незахищені — ​матері з дітьми, люди з інвалідністю, ветерани війни.

Очевидно, що влада підіграє роботодавцям, повністю розв’язуючи їм руки. Хоча й досі наймані працівники, особливо у тіньовому бізнесі, не мали жодних прав. Спитайте у продавців на ринках, чи є в них оплачувані відпустки, можливість піти на лікарняний? Тепер так буде з усіма?

Але мусимо почути й думку роботодавців, які вважають, що сучасні реалії диктують необхідність змін. Пригадую, зайшла якось до директора однієї «контори» в Луцьку, сидить чоловік, ламає голову:

— Мушу скоротити третину працівників. Але та — ​одинока матір, в іншого — ​інвалідність, цього, безтолкового, взяв за вказівкою «згори», тому позбутись не можу. А викидати на вулицю добрих спеціалістів — ​шкода, кимось же й робити треба…

До сьогодні держава залишала за собою регулювання праці лише на державних підприємствах і в бюджетній сфері. Але, судячи з висловлювань урядовців, про «архаїчний КЗоТ» скоро взагалі доведеться забути. Натомість нам обіцяють на 4 дні збільшити термін відпусток, узаконити фриланс (роботу на віддалі), звільнити молодь до 26 років від сплати податку, запровадити електронні трудові книжки, захистити від булінгу з боку роботодавців…

Утім, що чекає українців невдовзі, яким буде новий Трудовий кодекс, судити зараз важко. На жаль, чимало запитань залишається без відповідей. Навряд чи й самі народні обранці досконало розібралися в цій темі. Тож головне, щоб не наламали дров, працюючи у «турборежимі». 

Галина СВІТЛІКОВСЬКА, заступник головного редактора «Газети Волинь».


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.

Telegram Channel