Горохівським міліціонерам гуртом навіть в ополонці тепло (Фото, відео) - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 24.50 € 26.51
Горохівським міліціонерам гуртом  навіть в ополонці тепло (Фото, відео)

На таких зустрічах ветерани відчувають себе потрібними.

Олександр ПІЛЮК

Горохівським міліціонерам гуртом навіть в ополонці тепло (Фото, відео)

Колишні працівники органів внутрішніх справ району, які об’єналися у громадську організацію «Ветеран», щороку 19 січня збираються на ставку у селі Марковичі, щоб разом відсвяткувати Водохреще

Леся Влашинець не лише деруни товаришам смажила, а й продемонструвала, що русалки бувають і зимою.
Леся Влашинець не лише деруни товаришам смажила, а й продемонструвала, що русалки бувають і зимою.

— Для чого вам ці водні процедури? — питаю очільника ветеранів Ігоря Богоноса.

— Для бадьорості духу і щоб показати, що ми — козаки!

Щоправда, крім козаків, зібралися на озері ще й козачки: дружина колишнього правоохоронця Валентина Костюк і журналістка Леся Влашинець, яка, як виявилося, старший лейтенант МВС.

— Ми не поліцейські, ми — міліціонери, — наголосив на початку розмови Ігор Богонос. Мовляв, «колись були «мєнти», а тепер більше «понти».

Цей акордеон Валентину Осоховському подарував батько.
Цей акордеон Валентину Осоховському подарував батько.

Свою організацію горохівчани створили ще 2006 року. Нині вона налічує 42 учасники. Пенсіонери часто зустрічаються, підтримують один одного, разом проводять дозвілля, подорожують країною, бувають за кордоном, відвідують святі місця, моляться за померлих товаришів, а ще дружно відстоюють свої права.

Замикатися в хаті на дивані з телевізором — це ще не для нас!

Декілька разів ветерани протестували під Кабміном, де вимагали достойних пенсій. Нагадаємо, виплати колишнім правоохоронцям протягом кількох років не індексували. Пан Ігор каже, що це особливо принизливо виглядало на фоні захмарних зарплат високопосадовців.

Про волинського «дядю Стьопу міліціонера» навіть вірші складали.
Про волинського «дядю Стьопу міліціонера» навіть вірші складали.

Оскільки грошей пенсіонерам і досі часто не вистачає, організація намагається допомагати учасникам, які потрапили в біду.

— У нас був дуже важкий момент, коли чоловік захворів, то ветерани нас підтримали і морально, і матеріально. Я завжди долучаюся до їхніх заходів і ніколи не шкодую, — розповіла Валентина Костюк.

Про атмосферу дружби і взаємовиручки в організації також говорили колишні правоохоронці Леонід Галій та Ігор Костюк, а ще водій активістів, який не належить до міліцейської братії, але завжди бере участь у всіх ініціативах, Віктор Холонівець.

Гарячі тертюхи зі сметаною після купання  дуже смакують.
Гарячі тертюхи зі сметаною після купання дуже смакують.

— Ми працювали в одному райвідділі, тому знаємо один про одного, можливо, більше, ніж наші сусіди чи навіть дружини. Розуміємо, з ким можна піти у розвідку, а з ким не варто. В інших сферах люди працювали від 9.00 до 18.00, а в нас день був завжди ненормований, — так пояснив згуртованість колишніх міліціонерів інший член організації, Петро Бабій. Він каже, що нині у нього звання «пенсіонер» і така ж посада, втім, наголошує: «Замикатися в хаті на дивані з телевізором — це ще не для нас!».

Яскраво підтвердив слова колеги перший шериф району Валентин Осоховський, який узяв із собою акордеон і зачарував нас своєю грою. За його словами, захоплення музикою у дитинстві запозичив у батька, котрий грав на кількох інструментах. Валентин Васильович присвятив своєму вже покійному татові пісню «Десь там біля Львова старий дуб стоїть» (варіа­ція «Там під Львівським замком». — Ред.). Чоловік запевняє, що виконував цю композицію завжди, хоча совєти і забороняли її співати.

Одним із найяскравіших купальників на марковичівському ставку був Степан Степанович Рудь, легандарний дільничий, про якого вже писала «Волинь». Він признався, що колись навіть у дитячих садочках району малюкам казали: «Не пустуй і тихо будь, бо прийде до тебе Рудь!». Та й досі горохівчани, коли трапиться якийсь злочин, бідкаються, що не вистачає у місті такого правоохоронця, яким був «дядя Стьопа міліціонер».

Ветерани помолилися, скупалися, поспівали пісень і зісмажили на вогнищі дерунів, а найголовніше — вони побачили і почули один одного. 

Леонід ОЛІЙНИК.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.