Репортаж з «прямої лінії» голови облдержадміністрації Володимира Бондара в редакції нашої газети
37 жителів області встигли поспілкуватися з головою облдержадміністрації під час «телефонного прийому».
Репортаж з «прямої лінії» голови облдержадміністрації Володимира Бондара в редакції нашої газети.
37 жителів області встигли поспілкуватися з головою облдержадміністрації під час «телефонного прийому». Були серед співрозмовників Володимира Бондара і мешканці віддалених сіл, інваліди, яким нелегко приїхати на особистий прийом до голови, і лучани, жителі інших міст. Люди висловлювали свої думки, пропозиції, критичні зауваження, просили допомоги і сприяння у вирішенні багатьох проблем.
Галина СВІТЛІКОВСЬКА
ЦІНИ ДОЗВОЛУ НЕ ПИТАЮТЬ Зростання житлово-комунальних тарифів — причина занепокоєння багатьох малозабезпечених жителів обласного центру. А от для селян найболючіша тема — зниження закупівельних цін на молоко та м’ясо. Чи може у нинішніх умовах влада «навести порядок» з цінами? – Володимире Нальковичу, Андрій Залевський з Луцька турбує. Плата за комунальні послуги у січні дуже зросла, за утримання будинку, наприклад, беруть майже вдвічі більше, ніж раніше. А от реальної турботи про стан житла ми не бачимо. – Комунальні тарифи зросли за рішенням Луцької міської ради. І це об’єктивний процес, адже плата за комунальні послуги повинна бути приведена у відповідність з цінами на енергоносії, реальними видатками комунальних служб. Інакше не буде змоги утримувати житлово-комунальне господарство у належному стані, виплачувати заробітну плату працівникам цієї галузі. Інша річ, що назріла потреба реформувати житлово-комунальне господарство, відмовитись від ЖЕКів, а натомість створити об’єднання співвласників будинків. Ці питання мають бути законодавчо врегульовані. – Чи не суперечить збільшення плати за комунальні послуги рішенню Верховної Ради про те, що ціни на газ для населення не підвищаться? – Луцька міська рада прийняла рішення про підвищення тарифів ще восени. Тобто, раніше, ніж виникли дискусії з приводу «газових стосунків» між Росією і Україною, задовго до того, як Верховна Рада прийняла згадане вами рішення. Мусимо розуміти, що не можна платити за комунальні послуги менше, ніж вони об’єктивно коштують. Необхідно вкладати кошти в обслуговування мереж водо-, і теплопостачання, щоб уникнути таких проблем, які спіткали Алчевськ. Інша річ, що підвищення комунальних тарифів слід було проводити поступово, з кожним підвищенням зарплат і пенсій. – Якщо помаранчева влада справді управляє економікою, то ви повинні знати, якою буде ціна на хліб, цукор після виборів, скільки коштуватиме селітра, нафтопродукти. Порівняйте цінову політику уряду Єханурова і уряду Януковича, — звернувся читач-анонім. – Ніхто не може сьогодні в ручному режимі регулювати ціни, бо ми живемо в умовах ринку, де все залежить від попиту і пропозиції. Законодавство також не передбачає важелів для регулювання цін, за винятком окремих товарів, як, наприклад, ціни на хліб. Думаю, не варто порівнювати ціни, що були в Україні за часів уряду Януковича і теперішні. Потрібно порівнювати купівельну спроможність людей у той час і тепер. А це говорить якраз на користь помаранчевої влади. Наприклад, за минулий рік зарплата працівників бюджетної сфери на Волині зросла на 42 відсотки, такого ніколи не було за останні тринадцять років. – Володимире Нальковичу, чому сьогодні молокозаводи грабують селян, приймаючи молоко по 60 копійок за літр? Місяць тому робили аналіз молока за жирністю, а тепер — за кількістю білка. Через це ми багато втрачаємо. Коли люди в селі будуть отримувати об’єктивну інформацію про ціни при закупівлі худоби, молока, зерна? — поцікавився житель села Березолуки Рожищенського району Ростислав Сашко. – Зниження закупівельних цін на молоко відбулося тому, що припинено експорт молокопродуктів у Росію. Нещодавно в області перебував міністр агропромислового комплексу, який запевнив, що питання поставок м’ясо-молочної продукції з України в Росію найближчим часом буде вирішуватись на міждержавному рівні. На жаль, в області ми не маємо змоги вплинути на розв’язання цієї проблеми. А от дбати про те, щоб населення мало інформацію про порядок закупівель, цінову ситуацію на ринку сільгосппродуктів, місцева влада повинна постійно. – Луцький молокозавод «Любарт» заборгував жителям села за здане молоко. Чому нам не повертають кровно зароблені гроші?— просив вплинути на керівників підприємства Петро Поліщук з села Смолигів Луцького району, жителі інших сіл. – Молокозавод «Любарт» не працює, бо підприємство збанкрутувало. Але у нас є домовленість з його керівництвом, що всю суму заборгованості за здане молоко поступово буде погашено. І ці борги людям повертають. Ми будемо тримати дане питання на контролі. – Дмитро Себій турбує, фермер з Володимир-Волинського району. Вважаю, що потрібно розробити в області програму підтримки селянина. – Пане Дмитре, радий вас чути і хочу зустрітися з вами для детальної розмови на цю тему.
«ГАЗИФІКАЦІЮ БУДЕМО ПРОДОВЖУВАТИ», — запевнив голова облдержадміністрації, відповідаючи на запитання людей, які хвилюються, чи не вплинула «газова війна» між Росією і Україною на перспективи газифікації населених пунктів області. Традиційно гарячою темою залишається і стан доріг у селах і містах. – Володимире Нальковичу, за дорученням мешканців села Скірче Горохівського району телефоную. Восени розпочали газифікацію села, але не закінчили, бо бракує коштів. А нам, людям старшого віку, газ полегшив би життя, — звернулася Галина Миколаївна Галецька. – Перелік населених пунктів, які в першу чергу буде газифіковано, складали за пропозиціями з районів, вивчали це питання з фахівцями. Критерії встановлення черговості пов’язані зі ступенем готовності об’єктів, тобто, якщо уже прокладено трубопровід високого тиску, то доцільно спрямувати кошти для швидшого завершення газифікації. – Від імені жителів села Горзвин Луцького району хочу подякувати за включення нашого газопроводу до переліку об’єктів, що цього року будуть фінансуватися з Держбюджету. Але чи не можна було б із обласного бюджету виділити кошти, бо торік нам їх обіцяли, але не дали, — зателефонував Олександр Лавренюк. – Борги за минулий рік постараємось погасити в першу чергу. Цього року в області на газифікацію планується використати до 10 мільйонів гривень. – Чи не вплинуть проблеми з ціною на газ, які виникли на міждержавному рівні, на масштаби газифікації наших сіл? І чи не підвищиться вартість газу для населення? — поцікавився журналіст з Горохова Григорій Поліщук. – Під час теперішнього опалювального періоду ціна на газ для населення не зміниться, як вирішила Верховна Рада. А наступної зими, безперечно, ціни будуть приведені у відповідність з вартістю газу. Тому заклади бюджетної сфери переорієнтовуємо на тверде опалення. Більше уваги буде приділено енергозберігаючим технологіям. А от газифікація в області буде продовжуватись, адже від цього залежить інвестиційний клімат, розвиток економіки, рівень життя людей. – З села Лаврів Луцького району телефонує до вас, Володимире Нальковичу, Олексій Герасимчук, інвалід І групи. Я не маю обох ніг, живу сам один. Посприяйте, щоб до моєї оселі провели воду і газ, щоб мене прийняли на лікування в обласний госпіталь інвалідів. – Обов’язково доручу голові райдержадміністрації розібратися, що можна зробити, аби полегшити вам життя. – Зверталися до народних депутатів і навіть до Президента, щоб нам допомогли відремонтувати дорогу до села. Сподіваємося, що і до нашого села буде дорога, — клопоталися жителі села Грибовиця Іваничівського району. – Я знаю, в якому стані дорога до Грибовиці. Будемо шукати можливість допомогти. – Живемо на околиці Луцька, у районі Вишкова. Навряд чи ще є десь така дорога, як у нас. Весною, як починає танути сніг, не можна ні проїхати, ні пройти, — скаржаться жителі вулиці Червоноармійської обласного центру. – Я записав адресу. Хоча це питання треба ставити міському голові Луцька, міській владі. – Василь Вдовиченко, лучанин, турбує. Хочу поскаржитись на бездіяльність виконавчої влади Луцька, адже багато років звертаюся з проханням відремонтувати будинок, в якому постійно підтоплює підвали. Відписок назбирав цілий стос. – Це тільки підтверджує мою позицію з приводу того, що в Луцьку треба міняти керівників, які відповідають за житлово-комунальне господарство, бо є дуже багато скарг від населення на бездіяльність і неувагу. – Жителів села Текля Старовижівського району цікавить, чи будуть виділені кошти на газифікацію нашого села, для ремонту школи. – На потреби газифікації для Старовижівського району плануємо виділити до 0,5 мільйона гривень, основну частину коштів буде витрачено на будівництво підвідного газопроводу до Дубечного. Чималу суму буде виділено і на ремонт шкіл.
У ПОШУКАХ СПРАВЕДЛИВОСТІ До обласного керівництва люди звертаються, як правило, тоді, коли на місцях не знаходять допомоги і розуміння. Саме тому Володимир Бондар, підсумовуючи для журналістів результати двогодинного спілкування з читачами «Волині», сказав, що зверне увагу деяких голів райдержадміністрацій на необхідність пильніше реагувати на потреби, запити людей. – Допоможіть нам, працівникам підприємства, яке знаходиться в селі Люблинець Ковельського району. Наше підприємство простоює, бо нема дозволу на розробку кар’єрів. – Треба розібратись, у чому справа. Якщо хтось з чиновників безпідставно не надає дозволу , ставить палки у колеса — то я готовий втрутитись. Інша річ, якщо існують об’єктивні причини, через які не дають дозволу на розробку кар’єрів, нема необхідних документів. – Я 35 років відпрацювала на Іваничівському консервному заводі. Шкода дивитися, як підприємство руйнується. Ми зверталися до керівників району, в обласну прокуратуру, але нічого не змінилося, — звернулася Тамара Асталонова. – Спасибі вам за це запитання, бо проблема відновлення роботи переробних підприємств є дуже важливою. І коли я звітував про результати діяльності за минулий рік, то визнав, що тут нам не вдалось зробити заплановане. Ми сподівались залучити інвестиції у відновлення переробної промисловості, в тому числі і у відродження заводу в Іваничах. На жаль, через об’єктивні причини цього не відбулося. – Директор Любитівської школи, Ковельського району вас турбує. Хочу попросити захисту, бо голова Ковельської райдержадміністрації звільнив мене з роботи, не залишивши навіть годин. Але ж я пропрацювала тут 25 років, маю трьох дітей, двоє з яких — інваліди. – Обіцяю приїхати в село, вислухати вчителів, батьків, обговорити конфлікт у присутності начальника управління освіти, голови райдержадміністрації. Ні на чий бік я приставати не буду, для мене головне — об’єктивність. Сьогодні уже був дзвінок з села Годомичі Маневицького району, де теж мені доводилось втручатися з подібного приводу. Такі питання мають вирішуватися згідно з законом. – Володимире Нальковичу, як ви ставитеся до судової системи в Україні, чи вважаєте теперішню систему затвердження суддів правильною і досконалою? А ще мене цікавить ваша думка про присвоєння звання заслуженого юриста судді Олександру Лапіну з Ковеля. – Переконаний, що Україна потребує судової реформи. Я негативно ставлюся до практики пожиттєвого затвердження суддів. Вважаю, що такий порядок слід відмінити і суддів слід через певний період поновлювати в їх статусі, обираючи прямим голосуванням. А щодо судді Олександра Лапіна, то подання Президенту про присвоєння йому звання заслуженого юриста я не подавав, бо маю багато скарг на його роботу. Очевидно, клопотання йшло по лінії судів. – Коли проходили довибори до обласної ради, ви зустрічалися з громадою села Миляновичі Турійського району, обіцяли підтримку. Тепер ми просимо допомогти коштами на будівництво церкви, на придбання автобуса для підвезення дітей до школи. – На будівництво церкви з бюджету я не можу виділити кошти, але сам особисто перерахую певну суму і підключу до цього інших людей, які мають змогу допомогти. Обіцяю розібратися із проблемою підвезення дітей до школи. Цього року на програму «Шкільний автобус» для області буде виділено до двох мільйонів гривень. Будемо виділяти їх для тих шкіл, де ситуація найскладніша. – Василь Таранович з Луцька. Чому руйнується колишній гарнізонний будинок культури? Кажуть, що його спеціально доводять до такого стану, щоб за безцінь продати. – Будинок знаходиться на балансі Збройних сил України. Відомо, що міністр оборони пропонує майно, яке нема змоги використовувати через проблеми з фінансуванням, виставляти на аукціони. Але є й інші пропозиції щодо збереження Луцького будинку офіцерів. Наприклад, Технічний університет просить передати це приміщення йому на баланс і обіцяє провести його ремонт. Я планую зустрітися з міністром оборони, щоб обговорити дану пропозицію, а також долю інших об’єктів Збройних сил в області.
