«Коли побачив Богоматір у вишиванці — мусив швидко шукати самогонку» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.40 € 33.31
«Коли побачив Богоматір у вишиванці — мусив швидко шукати самогонку»

Художник реставратор має свою колекцію народної ікони.

Фото зі сторінки Миколи Бендюка у Facebook.

«Коли побачив Богоматір у вишиванці — мусив швидко шукати самогонку»

Якогось дня наприкінці 1980–х відомий рівненський реставратор і великий любитель вишиванок Микола Бендюк (на фото) дізнався від жителів Острозького району, що мають для нього гостинець

До цього образу молилися вояки УПА.
До цього образу молилися вояки УПА.

 Ось що згадує чоловік: «Ікону, яка потрапила мені до рук ще у 1987 році, виявили жителі села Країв. Її знайшли в балгані (місцева назва криївки) на поїдженому шашелем підрамнику. Оскільки місцеве населення знало про мої націоналістичні уподобання, Богородицю у вишиванці запропонували мені купити за зовсім невеликі гроші, а точніше — за пляшку самогону». Пан Микола пояснює, що насправді ікону місцеві знайшли набагато раніше та сховали на горищі однієї з хат, щоб не було зайвих запитань. А за два десятки років узялися шукати їй підходящого господаря.

— Що ви робили, як взяли образ до рук? — питаю в знавця українського мистецтва.

— Мусив швидко шукати самогон! — відказує пан Бендюк й додає, що на той час святих у вишиванках ще не бачив, тож був дуже вражений.

Микола Бендюк сказати напевно, що образ, який він обміняв, — це творіння Куриласа, не береться. Однак зазначає, що ймовірність дуже висока.

Минув час, і реставратор знайшов інформацію, що авторство може належати пензлю Осипа Куриласа, художника, який народився на Львівщині і десь із 1910 року почав «вбирати» Богородиць у вишиванки. Проукраїнська ідея митця тодішньому люду дуже сподобалася: замовлень на такі образи Курилас отримував багато. Навіть тиражували листівки… На початку Першої світової війни іконописець вступив добровольцем до лав Українських січових стрільців.

Реставратор Микола Бендюк сказати напевно, що образ, який він обміняв, — це творіння Куриласа, не береться. Однак зазначає, що ймовірність дуже висока. Нині картини цього автора коштують близько 10 ти­сяч доларів. «Навіть якщо й так, це вже сімейна реліквія, під якою хрещені мої діти та внучка Даринка», — каже пан Бендюк…

Ми ж собі можемо припускати, що якийсь чоловік із січових стрільців придбав у талановитого побратима Осипа Куриласа ікону та згодом передав її своїм дітям. Через роки хтось із них, коли йшов у повстанці, взяв із собою Берегиню… Можемо й домальовувати, як якоїсь весни молоді хлопці в криївці святкували собі Пасху, німо запитуючи в святої у вишиванці про незалежну Україну. А Богородиця згадувала таке ж запитання ще від січових стрільців і «гортала» картинки майбутнього, з переможним співом «Запануємо ми, браття», з Майданом… і знову із землянками, правда уже на іншому боці, на Сході, таки незалежної країни.