«Голодного можна купити, а вільного — ​тільки вбити» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.27 € 32.88
«Голодного можна купити, а вільного — ​тільки вбити»

«Якби Ісус жив зараз, Він би працював на комп’ютері і користувався технічними засобами, щоб достукатися до людей».

Фото ukrinform.ua.

«Голодного можна купити, а вільного — ​тільки вбити»

Любомир Гузар народився 1933-го за Польщі у Львові, середню освіту здобув в Австрії. Коли мав 16 років, батьки виїхали до Сполучених Штатів. Там юнак став студентом духовної семінарії Стемфорда штату Коннектикут. Майбутній архієпископ вчився та працював у США й Італії. В Україну повернувся після проголошення незалежності. 2001-го став керівником УГКЦ і одним із небагатьох моральних авторитетів українців на зламі XX–XXI століть. У народі говорили, що в присутності Гузара замовкали політики та олігархи, циніки та скептики, амбіційна молодь і люди з досвідом. Багато його висловів стали афоризмами

Про виховання дітей

«Головне завдання жінки — ​виховання дітей. Доручати цю справу іншому недобре. Мати — ​це та особа, яка відповідає за майбутнє щастя своїх дітей. Скільки вона присвятить їм уваги і любові, визначає, якими людьми вони підуть у життя».

«За умови нормального розвитку дитина почне захоплюватися тим, що добре. Оминати те, що її вражає».

«Нещаслива та дитина, між батьком і матір’ю якої є постійна незгода та непорозуміння. Ще гірше, коли батьки знущаються з дитини — ​як у фізичному, так і в моральному плані».

«Розпещена дитина рано чи пізно почуватиметься нещасною. Вона не завжди зможе отримувати все так легко, як їй це вдавалося в дитинстві».

«Необхідний елемент — ​це виховувати дитину в атмосфері тепла і мудрої любові. Діти, які цього не одержали, — ​це ті, що в той чи той спосіб тікають з дому і блукають вулицями наших міст».

«Батьки, закохані в гроші, можуть навіть несвідомо передати дітям свій матеріалістичний світогляд. Батьки, які на перше місце в щоденному житті висувають справжні духовні цінності, передають їх як найкращу спадщину своїм нащадкам».

«Що батьки думають, про що говорять, як поводяться — ​формує їхню дитину».

Про Бога і церкву

«Бог нас любить. Це від немовляти до гробу треба повторювати. Бог нас любить до такої міри, що прийшов до нас. Різдво — ​то не лише прикраси: ялинка, дарунки. Зміст Різдва: Бог нас любить, Він є з нами!»

«Бог випробовує нас через різні обставини. Якщо ми поставимо Його на першому місці, житимемо за Його законами й будемо Йому довіряти, то можемо мати оправдану надію на Його поміч».

«Якби Ісус жив зараз, Він би працював на комп’ютері і користувався технічними способами, щоб достукатися до людей».

Сьогодні війна в Україні справедлива, тому що вона оборонна, і ми, як християни, маємо право оборонятися.

«Церква має одну ціль — ​освячувати. А не пхатися ані в політику, ані в щось інше. Освячувати, в будь-яких обставинах говорити людям про Бога, заохочувати жити по-божому — ​оце завдання церкви. Якщо церква починає загравати з політикою, це фатально. Вона програє».

Про державу і громадянина

«Україні не вистачає праці, щоб стати європейською країною. Потрібно виховати в людях бажання думати, вчитися і працювати над собою».

«Робіть свою роботу, те, до чого ви покликані, робіть добре незалежно від того, хто при владі і які виклики перед нами. Для людей невіруючих також важливо не впадати у відчай і не плисти за течією. Робіть кожен день свою роботу, і не тільки заради самого себе, робіть разом з іншими і для всіх. В єдності — ​сила, і вона дає змогу встоя­ти перед будь-якими посяганнями».

«Націоналізм — ​це любити своє і не поважати чуже, а патріотизм — ​любити своє і поважати чуже. В націоналізмі є величезна спокуса нетерпимості, а це не по-християнськи. Потрібно любити своє і поважати чуже».

«Сьогодні війна в Україні справедлива, тому що вона оборонна, і ми, як християни, маємо право оборонятися. Звичайно, ми можемо й не оборонятися, я можу сказати: ти мене вдарив по лівій щоці, а я тобі підставляю праву. Але це завжди вибір, і ми можемо вибирати оборону, особливо коли у нас є зобов’язання перед тими, з ким живемо і кого любимо».

«Для нас дуже важливо, щоби ми, не дай Боже, не зневірилися в помочі Всевишнього. Треба й далі щиро молитися, сповняти Божу волю, як належить. Тоді ми все подолаємо і зможемо дивитися в справді краще майбутнє».

«Влада боїться свободи в серцях набагато більше, ніж голодного бунту. Тому що голодного можна купити, а вільного — ​тільки вбити».

За матеріалами gazeta.ua, ukrinform.ua, credo.pro.