Новообраний ковельський мер взяв у руки… лопату - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.71 € 33.08
Новообраний ковельський  мер взяв у руки… лопату

Ігор Чайка: «Головне завдання — ​залучити громаду зробити щось корисне разом».

Фото з особистого архіву Ігоря ЧАЙКИ.

Новообраний ковельський мер взяв у руки… лопату

Останні місцеві вибори принесли суттєві зміни у список перших керівників найбільших міст області. Не виняток і Ковель: міським головою тут став колишній журналіст-телевізійник Ігор Чайка. Як воно, «змінити професію», усталений роками режим спрямувати в інше русло, почати працювати, правильно визначивши пріоритети, — ​про це й наша розмова

«Люблю спілкуватися з людьми і їм допомагати — це частина моєї попередньої роботи»

— Чи сподівався колись Ігор Чайка попрацювати в кріслі очільника міста?

— Раніше не задумувався над цим. Почалося все з того, що перед виборами мене включили в соцопитування. Коли результат показав хороші шанси (напевно, спрацювало те, що мене знала переважна більшість ковельчан), почав міркувати: чому б не спробувати? Раніше обирався депутатом міської ради, тривалий час працював журналістом у місті залізничників, тому був добре знайомий з цією «кухнею». Більшість проблем для мене — ​не нові. Люблю спілкуватися з людьми і їм допомагати — ​це частина моєї попередньої роботи…

— Попри все, вам доведеться багато чому вчитися по-новому. Чи не лякає це?

— Я до цього готовий. Боятися мені нічого, не святі ж горшки ліплять… Окрім того, на вибори я йшов не один: мав підтримку народних і обласних депутатів. Сьогодні вдається знаходити порозуміння з більшістю міських обранців, оперативно приймати важливі рішення.

Мені часто кажуть, мовляв, важко тобі буде: стати мером в часи таких змін. Але, як на мене, ці часи не закінчуються ніколи. І саме вони народжують сильних особистостей, які здатні приборкати найскладніші обставини. 

— Ігоре Леонтійовичу, вам буде непросто з огляду на ситуацію, що склалася на сьогодні: адміністративно-територіальна реформа, пандемія… З чого розпочали свою каденцію?

— Познайомився з працівниками, вникнув детально в коло своїх функціональних обов’язків. Труднощі виникають через те, що тепер ми — ​Ковельська територіальна громада. І це не добровільне, а, так би мовити, добровільно-примусове об’єднання громад. До нас приєдналися п’ять сільських рад, які нині ліквідовуються. Натомість формуються старостинські округи, призначаються старости. Все перебудовується на ходу, законодавчий процес за змінами на місцях теж не встигає. Зараз колишні сільські ради передають нам майно, фінанси, повноваження…

— Це для вас плюс чи мінус?

— І те, й інше. З п’яти сільських рад лише Зеленська — ​не дотаційна. Додалося більше десятка населених пунктів, мешканці яких очікують покращення умов проживання. Адже бюджет Ковеля — ​другий в області за наповнюваністю, становить близько 670 млн гривень, бюджет розвитку — ​понад 80. До березня, поки будуть врегульовуватися всі моменти, ми не можемо запустити нову структуру, яку затвердили. Однак, бачимо й позитивні моменти. Оскільки в Ковелі практично немає вільних земель, то тепер отримали можливість рухатися далі. Надіємося вирішити питання сміттєзвалища, розширення міського кладовища, ймовірної побудови нових підприємств.

«Правильне управлінське рішення буде тільки тоді, коли воно враховує думку громади»

— Чи визначили вже найбільш нагальні проблеми?

— Повинні взятися за очищення Турії, вирішити питання з підтопленнями. Потребує добудови стадіон «Локомотив» та реконструкції — ​центральна площа Ковеля. Вже розпочали процес перетворення дворів і прибудинкових територій: затверджували наживо з мешканцями проєктно-кошторисну документацію. Щойно поліпшаться погодні умови, почнемо. Згодом перейдемо до заходів з енергозбереження. Залучатимемо грантові кошти із Фонду енергоефективності. Сподіваємося на підтримку досвідченого в цій справі колишнього мера Сергія Кошарука, який очолює в місті раду голів ОСББ. Полігон твердих побутових відходів вичерпав свій ресурс, тому треба думати, як діяти далі. Хочемо, щоб запрацювала сміттєсортувальна лінія. Було б доцільно збудувати завод із переробки побутових відходів. До слова, з цього приводу в області ведуться перемовини з австрійським інвестором. Думаю, що Ковель із точки зору логістики може претендувати на цей проєкт. Тим більше, що маємо вже відведену під це земельну ділянку.

— Де шукатимете резерви для наповнення казни?

— Основні наші надходження — ​це ПДФО. Не всі платять за землю. Але претензії можемо виставляти лише після її інвентаризації, що вже зробили по селах. Щороку Укрзалізниця просить звільнити свою залізничну станцію Ковель від сплати цього податку. Вважаю такий крок несправедливим, адже сума в 60 млн гривень суттєво позначиться на розвитку міста. Ми залізничникам ідемо назустріч, компенсовуємо пільговий проїзд. Тепер постала ще дилема, як бути з відомчим «залізничним» водоканалом, який обслуговує великий мікрорайон Ковель‑2. Люди скаржаться на погану якість води, але ми не можемо модернізувати господарство, й на це впливу не маємо. А передавати в комунальну власність міста ці мережі залізниця не поспішає.

— Пане Ігорю, коли випало багато снігу, ви ініціювали в Ковелі акцію «Допоможи розчистити своє місто». Хтось до цього поставився схвально, хтось скептично… Яку мету при цьому ставили?

— Головне завдання — ​залучити громаду зробити щось корисне разом. Об’єднати навколо спільної проблеми, нагадати, що ми маємо бути єдині. Неважливо, чи в боротьбі з коронавірусом, чи в протистоянні з екстремальними погодними умовами, коли відповідні служби не справляються. На ліквідації наслідків негоди на дорогах у нас задіяно всього 5 одиниць техніки — ​це те, що застали на «господарці». Ще 4 залучили на субпідряд, 8 — розчищають прибудинкові території. А загалом зі снігом «борються» 140 працівників комунальних господарств. Цього явно замало. Тому й закликав людей, щоб кожен розчистив хоча б біля себе. І дивно виглядало б, якби я після цього сидів у теплому кабінеті. Потрібно було подати приклад, мене підтримали колеги з міської ради — ​й обідньої пори ми за півтори години істотно очистили парк, чим полегшили роботу комунальникам. Приємно, що багато містян відгукнулися на наш заклик.

Читайте також До 8 березня курсуватиме додатковий поїзд Київ-Ковель: графік​.

«Віддаю перевагу дипломатії, однак панібратства не терплю»

— Ігор Чайка ніколи не належав до скандальних журналістів. Підходів у роботі не змінюєте?

— Конфліктів не люблю. Вважаю, що вони не допомагають вирішувати питання, а інколи навпаки — ​ускладнюють. Якщо можна, обговоривши всі нюанси, досягти консенсусу, то краще йти таким шляхом. Віддаю перевагу дипломатії. Однак панібратства не люблю і не терплю.

— Напевно, саме за це ковельчани і віддали вам свої голоси, незважаючи на не дуже високий рівень довіри в суспільстві до ЗМІ...

— Звісно, головування у такій великій громаді — ​це певне визнання мого авторитету на попередній роботі. Як журналіст старався працювати правдиво, з користю для людей, бути незалежним ні від кого. Якщо вдавалося, намагався вирішити проблему ще до написання матеріалу, і це не раз спрацьовувало.

Мені часто кажуть, мовляв, важко тобі буде: стати мером в часи таких змін. Але, як на мене, ці часи не закінчуються ніколи. І саме вони народжують сильних особистостей, які здатні приборкати найскладніші обставини. 


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.