Курси НБУ $ 29.25 € 30.92
Історія на вечір: «Алергія на… кулі»

«Нападники запанікували і вистрелили в нього».

Фото із сайту pixabay.com.

Історія на вечір: «Алергія на… кулі»

Або внутрішня настанова — це все

Самуель був чоловіком, який дуже б тобі сподобався. Він завжди перебував у доброму гуморі і завжди мав щось сказати позитивне. Коли хтось запитував у нього про його справи, він відповідав:

— Для того, щоб у мене вони йшли ще краще, я мав би бути своїм братом–близнюком

Він працював менеджером унікального ресторану і мав декілька працівників, які переходили за ним з ресторану в ресторан. Причиною, з якої вони йшли вслід за Самуелем, було його внутрішнє ставлення до життя, бо умів природно мотивувати людей. Якщо в якогось працівника видався поганий день, Самуель завжди був поруч і розповідав йому, як побачити позитивну сторону ситуації.

Його особистість викликала в мене жвавий інтерес, тому одного дня я підійшов до Самуеля і спитав його:

— Не розумію… адже ж неможливо постійно бути такою позитивною людиною… Як тобі це вдається?

Самуель відповів:

— Щоранку я прокидаюсь і кажу самому собі: «Самуеле, у тебе сьогодні два варіанти! Ти можеш вибрати, в якому настрої тобі бути: у хорошому чи в поганому. Я вибираю хороший».

Кожна ситуація — це вибір.

Коли стається щось погане, ти завжди маєш вибір: або бути жертвою, або винести з цього для себе урок.

Щоразу, коли хтось приходить до мене скаржитись, можу або приймати його скарги, або вказати йому на позитивний бік життя. Я обираю позитивний бік життя.

— Так, звісно… але це не так легко, — став я протестувати.

— Та ні, легко! — заперечив Самуель. — Коли ти відкидаєш усе зайве, тоді все в житті стає питанням вибору. Кожна ситуація — це вибір.

У кожній ситуації ти вибираєш, як тобі зреагувати. Ти сам визначаєш, як люди можуть вплинути на твій стан душі.

Ти вибираєш між хорошим та поганим настроєм. У результаті ТИ ОБИРАЄШ, ЯК ТОБІ ПРОЖИТИ ЖИТТЯ.

Я став розмірковувати над почутим від Самуеля. Невдовзі залишив роботу в ресторані, щоб розпочати власну справу. Ми втратили один одного з поля зору, але коли мені доводилось робити вибір у житті, я часто дотримувався прикладу Самуеля.

Через багато років я довідався, що Самуель зробив щось таке, чого ніколи не слід робити в ресторані. Одного ранку він залишив задні двері відчиненими, і на нього скоїли напад двоє озброєних злодіїв.

Злочинці змусили Самуеля відчинити сейф, але його рука тремтіла від хвилювання і проскакувала комбінацію коду.

Нападники запанікували і вистрелили в нього.

Самуелю дуже пощастило, бо його знайшли відносно швидко і привезли каретою швидкої допомоги до клініки.

Після 18 годин хірургічного втручання і довгих тижнів реанімації Самуеля виписали з лікарні, хоча і з часточками кулі в тілі.

Я зустрів Самуеля через пів року після цієї пригоди.

Коли спитав, як у нього справи, він відповів:

— Для того, щоб у мене вони йшли ще краще, я мав би бути своїм братом–близнюком…

Тоді я поцікавився, що він відчував у момент нападу. Самуель відповів:

— Перше, що спало мені на думку, — це те, що я мав би зачинити двері на ключ. Лежачи на підлозі, згадав, що в мене два варіанти: або жити, або вмерти. Я вибрав життя.

— Ти не відчував страху? — запитав його.

Самуель продовжив:

— Лікарі були незрівнянними. Вони не переставали мені говорити, що все буде добре. Але коли мене відвезли в операційну палату і я побачив вирази облич лікарів та медсестер, мені стало лячно… В їхніх очах було написано: «Цей чоловік мертвий!!!»… Тоді я зрозумів, що повинен сам прийняти рішення.

— І що ж ти зробив? — поцікавився я.

— Один із лікарів спитав, чи є в мене на щось алергія? Глибоко вдихнувши, крикнув: «Так, на кулі…»

Поки вони сміялись, я сказав:

— Люди, я обираю життя!.. Оперуйте мене так, ніби я живий, а не мертвий.

Невідомий автор.

Самуель вижив завдяки майстерності лікарів, але передусім завдяки своєму дивовижному ставленню до життя. Я зрозумів, що кожного дня у нас є можливість зробити вибір жити. Внутрішня настанова, врешті–решт, — це все.

Росаріо ГОМЕС,
оповідання з книги «100 промінчиків світла. Притчі на щодень» (Львів, видавництво «Свічадо»).

Telegram Channel