Окупанте, жалості просиш? Сумуєш? Кажеш: «Мамо, хочу назад»?

«Жалості просиш? Сумуєш? Кажеш: «Мамо, хочу назад»?»

Дні один одного змінюють, наче з набоями короби,

І цитаделі-міста запалюють пекло мостів і трас.

А навкруги крізь щілини лізуть тавровані в лоб раби,

Щоби звільнити від волі доволі упертих нас.

 

Мріяли — ​квіти, привіти, діти несуть хліб-сіль,

А батальйони, кинувши зброю, чекають на милість ниць.

А вийшло, що кожна молекула простору має конкретну ціль,

І кожен черпає сили з тисяч бездонних криниць.

 

Що там у наступі? Кома? Втома, пауза або смерть?

Як тобі у розкислому полі чекати, коли полягти?

А ми повертаємо жорна, що з хрускотом змелють тебе на дерть,

Крутимо м’ясорубку, в яку тебе сунуть чорти.

 

Жалості просиш? Сумуєш? Кажеш: «Мамо, хочу назад»?

Що ж ти цю жалість гуслями танків різав, немов ножем?

Жалість загинула разом із дітьми, у домі, що знищив «Град».

Ти тепер, курво, пекла не бійся. Бо у пеклі ти вже.

 

Виходу в тебе немає, бо тебе вже кинули на самоті,

Хоч віддають ще команди і кажуть: «Служи, тваринко, служи!».

Все закінчиться ганьбою повернення на брудному щиті.

Або у тихому рві при дорозі. Біжи, якщо встигнеш. Біжи…

Гліб БАБИЧ, голова правління ГО «Res_Publica. Брати по зброї».

Прогноз на другий етап війни від Гліба Бабича

«Попереду складний період. Складний, але переборний. Що б не сталося»

«Не розслабляйтеся. Так, ми зупинили ворога. Так, ми працюємо у режимі м’ясорубки, переламуючи сили російського війська. Так, на землі, у небі і навіть на воді відбувається те, чого самовпевнений карлик і ті, хто підтримує його хворобливу самовпевненість, — ​не очікували. Так, бліцкригу не сталося і не станеться.

Так, Україна вже перемогла. Поки що морально, і навіть історично.

Так, Україна вже перемогла. Поки що морально, і навіть історично.

Але краще не переконуйте себе, що у ворога залишилося ресурсу на два дні, а після цього буде легкий перелом і перемога.

Вони будуть. Але вони не будуть легкими. Сил та ресурсів у ворога наразі вистачає, і логістику вони налагоджують. Ми руйнуємо цю логістику, але вони подвоюють зусилля.

І противник деморалізований. Але там є й ті, для кого війна — ​звична ситуація. Та й шок для новачків поступово минає. І ситуація стає прийнятною. Отже, після перегрупування вони будуть цілком здатні перейти до другого раунду, врахувавши програш у першому. І вони не дотримуватимуться жодних обмежень «правильної війни».

Все залежатиме від того, як нам вдасться і надалі діяти за принципом «максимальної шкоди». І від тієї допомоги, яку нам надасть світ. І від того, як ми її використовуємо. І від продовження насичення ЗСУ та сил оборони особовим складом. І від продовження максимальної і масової допомоги обороні. І ще багатьох чинників.

У нас є все для утримання другої хвилі. Головне – ​ми маємо. У нас є ми.

Просто треба продовжувати крок за кроком. І розраховувати на те, що попереду складний період. Складний, але переборний. Що б не сталося.

Не бійтеся. Але й не розраховуйте на те, що вже пронесло. Все доведеться робити самим. Як завжди».

Читайте також у нас: «Кучма – Росії: «Будьте ви прокляті, нацисти».