Курси НБУ $ 36.57 € 37.42
«Дуже складно воювати беззбройній людині проти безмозкого тулуба з автоматом»

Вони можуть зупинити на вулиці будь-яку людину і змусити повторити кілька разів, що вони великі, що вони сильні і ми хочемо жити з ними.

Фото із сайту focus.ua.

«Дуже складно воювати беззбройній людині проти безмозкого тулуба з автоматом»

Лист із окупованого Херсона

За попередніми даними, після початку війни із цього міста вже виїхали близько 45 відсотків мешканців. Ті, хто залишився, живуть у нелюдських умовах, але не втрачають надії на звільнення від рашистів, про що пишуть з окупації. Цей лист із Херсона опублікувала на своїй сторінці у фейсбуці київська екскурсоводка Вікторія Федюк.

«Ми тримаємося щосили. Відчувається, що вони бояться. Дуже бояться. Вони можуть зупинити на вулиці будь-яку людину і змусити повторити кілька разів, що вони великі, що вони сильні і ми хочемо жити з ними.

У місті всюди запах гнилі. Після перемоги нам, напевно, потрібно буде дуже багато мийних засобів, щоби просто довго мити тротуари, будинки, навіть дерева. Тому що все, до чого торкалися ці нелюди, має запах гнилі.

Ми опускаємо очі і повторюємо, а в голові крутиться: «Як же ви, с@ки, боїтеся, якщо вам для вашої величі потрібно, щоб хтось про цю велич повторював. Як ви самі в собі не впевнені!»
Це як статевий акт з імпотентом, якому треба нескінченно повторювати, що він сильний, що в нього все виходить, дуже довго і наполегливо переконувати і при цьому думати, коли ж це болісне знущання нарешті закінчиться.

Ми повторюємо це для того, щоб зберегти нас усіх. Тому що дуже складно воювати беззбройній людині проти безмозкого тулуба з автоматом.

Тому що потім, коли цю нечисть виженуть із нашої землі, нам треба буде упорядковувати місто. З ким би зараз ми не говорили, у всіх одні слова.

Слова, що у місті запах гнилі. Нам, напевно, потрібно буде дуже багато мийних засобів, щоби просто довго мити тротуари, будинки, навіть дерева. Тому що все, до чого торкалися ці нелюди, має запах гнилі.

Вчора одна жінка, пенсіонерка, відмовилася повторювати, що вони великі. Три здорові мужики її роздягли і залишили на вулиці, заборонивши будь-кому підходити до неї, щоб допомогти.

Три години вона роздягнена стояла на подвір’ї і тільки голосно говорила: «Не підходьте до мене, мої рідні. Не наражайте себе на небезпеку. Будь ласка! У нас ще буде з вами дуже багато справ… Потім!»

І ще. Вони крадуть. Вони крадуть усе. Мені навіть складно назвати, що вони не крадуть. Ми ніколи не бачили крадіжки у таких масштабах. Починаючи від дитячих іграшок і закінчуючи ящиком овочів, що підгнили.

Вони бояться, бо у місті постійно розклеюють листівки. Наші листівки із українською символікою.

Ми чекаємо на ЗСУ. І коли вони будуть близько, то херсонці голими руками та зубами розправлятимуться з нечистю. Вони це відчувають. Тож поспішають.

А ми зачекаємо. Зачекаємо. Зціпимо зуби, стиснемо кулаки до оніміння в пальцях і чекатимемо. Тому що нам є заради чого чекати. Щоб було раз і назавжди. І жодного з цієї нечисті не лишилося. А потім митимемо місто. Довго.

Передайте всім, що Херсон — ​це Україна! І, якщо можете, моліться за нас, називаючи у своїх молитвах усі українські імена. Тому що це наші імена…»

Ганна ІВАНЕНКО
Джерело: fakty.ua.

Читайте також: У Херсоні партизани масово підривають автомобілі окупантів.

Telegram Channel